Юра сидів на кухні. У кімнату забігла дружина. Вона виглядала схвильованою.
– Юра, уявляєш.. Брат..Я знайшла його. Все, завдяки інтернету. Оце так сила!
– Якого брата? У тебе ж не було братів!
– Та я теж так думала! Але от тут знайшла цікаву інформацію. Це син батькової рідної сестри. Вона заміж вийшла за чоловіка з таким прізвищем рідкісним і смішним. Та переїхала в інше місто, відтоді ми не чули одне про одного нічого. А от тепер гортала сторінки і наткнулась на Назара. Те саме прізвище. Написала. Думаємо, може дійсно родичі? Все сходиться. І по віку. І маму його звати Анна, як тітку мою.
– Ну давай запроси його якось до нас у гості.
– Давай у суботу!
Юрій дуже любив свою Тетянку, тому у всьому їй догоджав. Заради неї навіть кинув сім’ю колишню дружину зі сином. А Таня була продавчинею у його магазині. Припала до душі жінка, нічого вдіяти з собою не міг.
Юра інколи ревнував Тетянку, хоч вона і приводів не давала. Вона була молодшою на 14 років від нього. Тому він переживав, щоб її молодість та краса не привернули увагу інших чоловіків до неї.
Теща з чоловіком не спілкувалась. Вважала його занадто старим для своєї доньки. І невірним, бо свою сім’ю він покинув. Навіть на їхнє весілля не прийшла.
У суботу прийшов Назар. Він був ще зовсім молоденький – 27 років. Високий, худий, сором’язливий дуже.
Таня накрила на стіл. Вони почали розмовляти.
– Назаре, а розкажи за рідню? Як там поживаєте? – поцікавилась жінка.
– Та не дуже добре! Бабусі з дідусем вже давно немає. Батько кинув нас, а мама хворіє. Я ось приїхав у місто заробляти гроші, висилатиму їй на лікування.
– Та що ти не кажеш! Як тобі важко, мабуть! А дружину маєш?
– Мав дівчину.. Та кинула вона мене. Заради багатого. А я зі своїми проблемами їй не потрібен. Не вірю тепер жінкам. Усі вони зрадниці..
– А батько чому пішов від вас?
– Він негідник! Через нього мама і нездужає! Іншу собі знайшов!
– А працюєш то де?
– На заводі. Вантажником. Гроші непогані платять, щоправда, важко фізично.
– Як сумно! – Таня замовкла на кілька секунд, а потім спитала чоловіка – Юра, а правда ми чимось схожі з Назаром?
– Ну так щось є. Очі блакитні, волосся русяве.
Вони перейшли на більш прості теми, говорили про життя, про майбутнє, про плани..
Увечері, коли Назар пішов додому, Тетяна пробралась печаллю до брата.
– Давай ми допоможемо йому? – попросила жінка у чоловіка.
Чоловік знову не зміг відмовити. Тому Таня з того часу почала допомагати Назару, то грошей дасть, то покличе нагодує, то поприбирає в нього вдома, бо йому ніколи.
Так тривало майже пів року.
А потім до них в квартиру потрапила тітка Катерина, ще одна сестра Таніного батька. Була проїздом тут, от і забігла. А Таня, саме побігла до Назара, обід приготувати йому.
Юра розговорився з тіткою.
– А Таня то де? – спитала вона.
– Та побігла до Назара, сина вашої сестри.
– Якого ще Назара? В неї тільки Іван був. Та й то він за кордоном зараз!
– Як це можливо?
Чоловіка осяяло. Таня зраджує йому. Просто перед носом. Обманула його. Обвела навколо пальця. Він зірвався і побіг до дому Назара.
Назар відчинив йому двері в одних трусах. А Таня сиділа на кухні, чай пила.
– Ти покидьок! – почав кричати Юра – Як ти посмів?
– А ти що тут робиш? – спитала Таня.
– В нас вдома твоя тітка Катя. Думаю не варто пояснювати, що я дізнався, що Назар ніякий тобі не брат!
Повисла пауза.
– Не брат, звичайно! Я однокласник її. Я Таню усе життя любив. А вона мене заради тебе кинула. На гроші повелась. Та я повернув її собі. Доказав, що вона теж за мною сохла. Я вам обом постився! А тепер забирайтесь звідси! Фініта аля комедія. Не хочу більше нічого спільного з вами мати – заявив Назар.
– ЩО? – здивувалась Таня – Але ж ти казав, що любиш мене! Як мені тепер бути?
– Любив! Поки ти не розбила мені серце. Я тебе ніколи не пробачу!
Таня бігла вулицею за Юрою, а він відправив її з тіткою додому. Більше після того не бачив. Та і не хотів. До Назара почуття ненависті він не мав. А от жінку бачити не хотів. Вона плюнула йому у душу.
Єдине, про що шкодував чоловік, це те, що колись кинув свою дружину з сином…
Як ви вважаєте, чому Юрі так не пощастило?
