Того дня Олена вирішила спекти донечці її улюблений торт. Повернулася з магазину і взялася за роботу. Хотіла встигнути поки Даринка повернеться зі школи. Коли годинник показав кінець останнього уроку мати заметушилась. Торт ще не був до кінця готовий, але і дочка ще не прийшла. Вони жили недалеко, тож дівчинка за 10 хвилин ходьби опинялася вдома. Пройшло ще пів години й Олена почала хвилюватись
– Напевно затрималася з її подругою – подумала собі мати, як раптом рипнули двері.
– Мамо, глянь кого я знайшла біля потічка! Це кошеня зовсім змерзло, бачиш як хвостик тремтить? Уявляєш, люди просто так його викинули. І в нього щось з лапкою, напевно дуже болить! Правда ми його полікуємо і він залишиться з нами? Це моя давня мрія!
Жінка дивилась на донечку, що притулила до себе кошеня. Тваринка була в болоті й светрик Даринки теж. Навіть на щоці дівчинка мала слід від лапки, напевно, коли хотіла взяти його на руки, то воно захищалось. Вони обоє були такі кумедні, що жінка розсміялась.
– Гляньмо уважніше на твою знахідку – мати обережно взяла тваринку на руки й оглядала лапку, – я бачу маленький уламок скла, треба його дістати.
Тоді вона мокнула пінцет в дезінфікуючий розчин і акуратно вийняла скло. Котик пискнув, мабудь ранка запекла, але чемно сидів на руках ніби все розумів. Потім вони разом його покупали. Дівчинка тулилася личком до чистої, м’якої шерсті кошеняти й щось собі роздумувала:
– Моя мати стільки всього вміє. І смачно готує, і допомагає з уроками, завжди має гарний вигляд і ще й котиків лікує. Як багато в неї професій, вона в мене найкраща! – посміхалася дівчинка.
Через кілька днів лапка повністю зажила і котик зміг сміливо бігати на своїх чотирьох. Всі раділи новому члену сім’ї. Бо справді, тваринка була дуже потішна, гралася і любила спати на колінах. Коли дочка була в школі Олені було вже не так скучно залишатися вдома, вона мала нового друга і тішилась, що добре серце донечки врятувало їхнього Мурчика.
А як звати вашого домашнього улюбленця?
