Тоді я з самого ранку була на ногах – у гості приїжджає свекруха з Португалії. Наготувала стільки смачних страв, помила підлогу до блиску. А Вікторія Володимирівна дивилася на мене та квартиру таким поглядом, ніби неприємно дивувалася. Як то кажуть “очікування та реальність” Однак, довго мовчала. Я відвела дітей до школи. Тільки-но переступила поріг будинку, як старенька крикнула:
– Даю тобі 5 хвилин на збори, рухайся!
Розповім трішки про себе. Мене звати Оля, декілька років тому вийшла заміж за Ігорка. Я тоді ще була студенткою, закінчувала останній курс медичного університету. Раніше працювала медсестрою, але зараз у декретній відпустці – доглядаю за малюками. У нас велика квартира та машина. Чоловік працює адвокатом. Але за всі ці роки я ні разу не те, що не бачилася зі свекрухою – жінка навіть до нас на весілля не приїхала.
– Ігоре, а чому ти мене не познайомиш зі своєю матір’ю? Все таки я твоя наречена, ми живемо разом.
– Нізащо в житті, забудь про це. Мама вже досить довго мешкає закордоном та насолоджується своїм життям.
– Ну хоча б з батьком зможемо побачитися?
– Не знаю. Просто він нас покинув дуже давно, я навіть не пригадаю, як тато виглядав. Та і фото його нема, мама всі викинула.
Ми зіграли скромне весілля, зі сторони Ігора була тільки тітка пані Мирослава. Вона дуже привітна та мила жінка. Цікаво, чи свекруха на неї схожа?
Одного разу я прибирала у будинку та знайшла альбом. На старому, затертому фото стоїть мій чоловік. Здається, що він тоді йшов у перший клас. А поруч жінка у довгій сукні. Здається, що це його мама, пані Вікторія.
Вже минуло 10 років. У нас є син Володя та молодша донечка Галинка. Ігор купив мені велику машину, щоб я малюків до садка та школи відвозила, адже заробляє багато грошей – працює у великій фірмі. Тітка Мирослава щовихідних у гості приїжджає. Але від свекрухи ні дзвінка, ані листа.
Але ввечері чоловік прийшов засмучений. Невже якісь проблеми на роботі
– Коханий, що трапилося?
– Ох, Олю, біда. Мама через 3 дні прилітає з Португалії.
– Ну нарешті. Чому ти так погано говориш про рідну матір? Я так давно хочу з нею познайомитися! Треба стільки всього купити для гостини, я зараз поїду до магазину…
– Постривай. Я маю тобі розповісти правду. Соромно, що я приховував це від тебе стільки років.
Виявилося, що його батько був бандитом та його посадили ще до народження Ігора. Однак, залишив багато грошей. Чи то він їх викрав чи заробив чесно – ніхто не знав. Завдяки заощадженням вони купили квартиру, машину та тітка відкрила власну справу. До 18 років пані Вікторія виховувала сина, але потім зібрала всі свої речі та одного дня поїхала геть. Мовляв, вона свій обов’язок виконала і тепер вільна від турбот.
– Ми тоді дуже посварилися. Вона навіть не попрощалася зі мною. Просто викликала таксі та поїхала геть. Я заблокував її номер. Не хотів її ні бачити, ні чути.
– Коханий, але це було так давно. Та і вона тобі залишила квартиру, машину, тітка була поруч. Стільки часу минуло, а ти навіть не цікавився, як у неї справи на чужині
– Хоча ми не спілкуємося, але до тітки мама телефонує. Я знаю, що вона вже встигла 3 рази вийти заміж та стільки ж розлучитися. Знаю, що її останній чоловік нещодавно помер та залишив їй у спадок багато грошей та все своє майно, тому вона там живе на широку ногу. І тільки зараз мама хоче приїхати до нас у гості.
– Не хвилюйся, я все організую для приїзду твоєї мами. Наготую стільки смачного та облаштую кімнату, щоб їй було затишно.
Тоді я цілий день стояла на кухні. А ввечері поїхали у аеропорт, зустрічати свекруху. Я побачила стареньку жінку, яка йшла до нас та почала їй махати
-сину, а ви ще чогось чекаєте? – почула я за спиною.
Розвернулася та ледь не втратила дар мови. Біля Ігора стояла молода та красива жінка, років 40 на вигляд. Розкішна укладка та макіяж, дорога сумочка та туфельки. Чоловік тримав на руках багато подарунків.
– Ой.. То це ви пані Вікторія.
Жінка розсміялася та міцно мене обійняла. Ми поїхали додому. Бабуся порадувала діткам дорогі телефони та іграшки, мені багато косметики та одягу.
– А чому це ви так багато страв наготували? Хтось ще має прийти у гості? – здивовано поглянула свекруха на стіл
– Та ні, ми до вашого візиту так готувалися.
Але тоді жінка майже нічого не їла. Невже їй не сподобалися мої частування? Встала з-за столу та пішла до своєї кімнати, мовляв, дуже втомилася з далекої дороги та хоче спати.
Зранку я приготувала Ігореві каву, нагодувала та відвезла діток до школи. По дорозі додому заїхала у магазин та купила додому продуктів. Заходжу додому – а свекруха сидить на дивані з філіжанкою кави та робить собі зачіску
– Ой, Олечко, у тебе 5 хвилин, рухайся!
– Перепрошую, а ми кудись їдемо? У вас з’явилися термінові справи?
– У нас. Через годину нас чекають у салоні краси, будемо відпочивати
– Вибачте, але я не можу, у мене хатньої роботи багато назбиралося. А манікюр та укладку я сама вмію робити
– Ні, так не годиться. Ігор перетворив свою дружину на Попелюшку, який сором. Не хочу чути жодних відмовок, збирайся.
Тоді ми відпочили на славу. Пройшлися по магазинах одягу, купили мені багато нових суконь, спідньої білизни та сумочок. А на вечерю поїхали у розкішний ресторан. Мені було незручно, адже за все платила свекруха.
– Це мій сюрприз для тебе. Ми так давно не бачилися, нехай це будуть подарунки за всі попередні свята – сміялася жінка.
Ми повернулися пізно, діти вже спали. А потім я почула, як свекруха говорила з сином:
– Ти що з нею зробив. Хіба так можна? Перетворив жінку на служницю. Коли ви востаннє разом відпочивали без дітей? Ви не тільки батьки, але й чоловік та жінка, не забувай про це. Так що від завтрашнього ранку ти повинен піклуватися про неї.
Зранку на мене чекав приємний сюрприз – великий букет квітів від чоловік. Ігор приготував мені сніданок у ліжко та відвіз дітей до школи. А потім у кімнату прийшла свекруха
– Треба вам найняти хатню робітницю. Не можна ось цими красивими ручками підлогу мити. Ти жінка, а не прибиральниця! Я замовила нам суші, зараз приїде замовлення.
– Дякую. Але можна я буду сама хоча б садівництвом займатися?
Відтоді ми зі свекрухою стали найкращими подругами. Разом їздили до неї у Португалію, щовихідних відпочивали на дачі. Радію, що пані Вікторія така чудова жінка!
А які у вас стосунки зі свекрухою?
