У молодості Галина Василівна полюбляла проводити всі свята зі своїми подругами. Але з часом у всіх вже з’явилися діти та онуки, тому жінки рідко збиралися разом за святковим столом. Тоді старший син Петро вирішив, що варто запросити матір зустріти Новий Рік разом, адже давно не збиралися разом вдома. Онучки раділи, що бабуся у гості завітає, хоча невістка Христина не була у захваті від такої пропозиції.
В пані Галини вже є дві онучки – 6 і 10 років. Петро вже досить давно одружений, нещодавно взяли квартиру в іпотеку, а стару кімнату батька вирішили здавати в оренду, бо вона дуже тісна для їх великої сім’ї. З невісткою вони ніколи не мали теплих відносин. Христина має досить важкий характер, завжди у всьому прислухається до своєї матері, а поради свекрухи її не цікавлять.
– Для своєї невістки я все завжди роблю не так. Вона може знайти тисячу претензій за один день. Подруги мені завжди радили дарувати дівчаткам гроші на їх кишенькові витрати, але я принципово на це не погоджуюся. Свати та інші родичі теж не приносять гроші, але ось гостинцям від свахи завжди раді.
А коли бабуся передає якісь солодощі або ж новий одяг, то постійно щось не так. Мама Христини завжди проводить багато часу з онуками, вони щовихідних разом відпочивають, а от пані Галину до малюків взагалі не допускають. Невістка постійно повторює, що вони самотужки зі всім справляються.
– Цікаво, як Христина відреагує на мій прихід до них, та ще й у Новий рік ? Я впевнена, що вона одразу почне з сином сваритися. Загалом, домовилися ми з Петром, що він заїде до мене після обіду. Та й справді чекати одній на бій курантів якось дуже сумно.
Син забрав маму, відвіз додому і поїхав на парковку.
– Заходжу у квартиру, а там всі ще лежать спокійно на ліжках. Все розкидано, немитий посуд, жах. Запитую одразу в невістки – ми взагалі збираємося сьогодні святкувати? Вона відповіла, що всі страви вже давно замовила і вони стоять в холодильнику.
Бабуся вирішила навести лад в кухні.
– До мене підбігла молодша внучка, я дала їй ганчірку та попросила, щоб вона протерла пилюку та поскладала свої іграшки на місце. Потім я взялася відмивати туалет та ванну. З парковки повернувся син, я відправила його складати посуд. Невістка далі продовжувала лежати, мовляв, дуже втомилася на роботі і хоче трішки відпочити. Ну але ж не будівельником працює, а просто за комп’ютером сидить. Теж мені робота.
Старша донька весь час просто сиділа в телефоні.
– Я зайшла до неї в кімнату і розгнівано сказала, щоб вона хутко йшла вмиватися, бо скоро потрібно буде сідати за стіл! У цей момент “прокинулася” невістка. Накинулася на мене, бачте, командую я не у своєму будинку. А що я взагалі поганого сказала?
Потім на крики прийшов Петро і теж підключився до сварки.
– Що вже знову трапилося? Навіщо так сильно кричати? Не можна все спокійно обговорити?
Тоді я мовчки зібралася та поїхала додому, навіть не просила сина мене відвезти. Коли запустили салюти надворі, то я гірко плакала. Здається, що я просто зайва людина у квартирі рідного сина. Боюся, що так й залишуся до кінця своїх днів на самоті та ніхто навіть склянку води не принесе до ліжка. Нещодавно відкрили пансіонат, майже за містом. Там хороші лікарі та обслуговування, ще й свіже повітря та нема постійної метушні. Можливо, поки ще не пізно, мені варто переїхати туди?
Можливо, що пані Галина надто прискіпується до молодої невістки? Варто бабусі зробити перший крок, щоб помиритися?
