Я вірю в те, що ти завжди будеш пам’ятати, як я зізнався тобі у своїх почуттях. Хоча після того сталося не мало різних подій і ми обоє змінилися, але такі слова не можуть забутися.
Це були мої щирі слова, про які я жодного разу не пошкодував. Ти знаєш, що завдяки тобі моє життя змінилося до невпізнання. За це я тобі завжди був і буду вдячний.
А взагалі я ще багато різних слів тобі говорив. Сподіваюся, що ти змогла мене зрозуміти. Хоча, швидше за все, ні. Ти не вловила підтекст і глибину моїх слів. Можливо, це моя вина. Адже я так і не сказав тобі три основних слова. Хоча зараз я готовий про це сказати вголос.
Я люблю тебе.
Я хочу сказати тобі, що зник не тому, що передумав. Не тому, що розлюбив. Не тому, що злякався. Не тому, що був хтось інших. Я пішов, щоб дати можливість тобі вільно дихати. Я відчув, що тобі це потрібно.
Ти заслуговуєш на свободу. Моя любов позбавила б тебе цього. Я б кохав тебе настільки шалено, що ти б буквально задихалася від моєї присутності. Я б кохав тебе настільки сильно, що обмежував би твоє спілкування з друзями. І я не хотів цього допустити. І не хотів вимагати від тебе такої ж відданої любові. Я знав, що не змушу відчувати тебе до мене те ж, що і я до тебе.
Я хотів, щоб ти залишалася собою. Тою дівчиною, в яку я закохався і люблю до сьогоднішнього дня. Ти настільки важлива для мене, що я готовий нехтувати власними бажаннями заради твого щастя. Я готовий на біль і страждання, якщо знатиму, що це вбереже від ран тебе. Я готовий відпустити тебе, хоча так мрію про твої теплі обійми.
Так, це неприємно і боляче. Однак це вірний вчинок.
Зрештою, мабуть, у цьому полягає справжня суть любові. Кохати – це віддавати, а не лише отримувати. Це правильні рішення на користь іншої людини. Любов змусила мене піти від тебе і триматися зі всіх сил, щоб не відновити спілкування. Увесь цей час мої почуття залишаються незмінними. Хоча я розумію, що нам не судилося бути разом.
А на що ви готові заради коханої людини?
