Мама розповідала, що мені навіть не було двох рочків, коли тато пішов від нас. У нього з’явилася молода коханка. Я навіть не пам’ятаю, як він виглядав. Після такого важкого періоду в житті моя мама перестала взагалі довіряти чоловікам. Нам було нелегко, адже тоді була криза в країні й грошей ледь вистачало на харчування. Тому мама часто підпрацьовувала прибиральницею у різних кафе та ресторанах.
Коли я стала підлітком, вона постійно твердила, що мені не варто ходити на побачення з чоловіками. На її думку, серед них не було гідного обранця.
Мені було важко так жити. А скоро помітила, що помалу перетворююся на неї – не довіряла навіть звичайному двірнику у нашому будинку та поступово почала відмовляти хлопцям щодо пропозицій познайомитися.Навіть з друзями, де у компанії були хлопці, я перестала спілкуватися. Однак, коли я зустріла Сергія, то не могла далі дотримуватися настанов матері. Здавалося, він – кохання мого життя.
Звісно, що про мого хлопця мама нічого не знала. Я тоді вчилася в іншому місті, тому було досить легко приховувати правду. Потім Сергій запропонував переїхати до нього, а через декілька тижнів зробив мені пропозицію. Я уникла з ним розмов про знайомство з мамою, але чоловік наполягав – скоро ми одружимося, а я досі не знаю нікого з твоєї родини.
Тоді я зателефонувала до мами та попередила, що приїду на вихідні додому. Про нареченого нічого не сказала. Коли вона побачила мене за ручку з незнайомим хлопцем на порозі, то так скривилася, немов проковтнула цілий лимон. Однак, ввічливо запросила до столу.
– Мені дуже приємно нарешті з вами познайомитися. Валерія багато хорошого розповідала про вас. Я вам щиро вдячний за таку доньку! – сказав Сергій та мило посміхнувся.
– Взаємно – крізь зуби сказала мама – Рада бачити, що моя донька поруч з таким хлопцем. Бачу, що ви серйозно налаштовані, однак, час покаже..
-Мамо – перебиваю я – Будь ласка, змінімо тему та не будемо псувати один одному вечір.
– Ми ще повернемося до цієї розмови – пробурмотіла мама та налила нам чай.
Я не хотіла знову слухати дурні розповіді про те, які всі чоловіки погані та Сергій не гідний мене. Я боялася, що мама знову почне влаштовувати різні перевірки чоловіку. Але він не винен у тому, що багато років тому тато пішов геть!
Коли я мила посуд на кухні, то мама з нареченим сиділи в іншій кімнаті на балконі. Вікно тоді було відчинене та я підслухала їх розмову.
– А ти точно впевнений, що кохаєш мою доньку? Хіба з нею побудуєш міцну та щасливу родину. Подивися навколо, є ж інші кандидати. Наприклад, я – чую голос мами.
Але Сергій навіть нічого не відповів, а швидко вийшов з кімнати та голосно грюкнув дверима. Здається, що тест на міцність та витривалість від моєї любої матусі розпочинається.
Ми вирішили залишитися на ніч у мами, адже було пізно та і далеко їхати. Тим паче, що тоді була погана погода. Ми закрилися у моїй кімнаті, щоб мама нам не заважала. Спершу наречений наполягав, щоб ми все-таки поїхали назад додому, адже йому тут некомфортно. Але мама переконала залишитися. Ні, вона не даватиме нам спокою.
Вночі чоловік досить довго не міг заснути, казав, що матрац твердий і буде спати в іншій кімнаті. На ранок, коли я пішла готувати всім сніданок, то побачила Сергія у маминій спальні! До того, у кишені його куртки я знайшла її спідню білизну! Побігла до ванни та почала плакати. Не могла повірити, що мій майбутній чоловік виявився зрадником! Але вирішила, що буду сильною духом.
Пішла до спальні, де був чоловік та почала його будити
– Прокидайся та негайно забирай свої речі! – кричала я та навіть кинула у нього обручку.
– Що відбувається, я тебе не розумію, будь ласка, давай спокійно поговоримо! – казав чоловік. Здавалося, що він дійсно нічого не розуміє, немов це все – просто сон.
– Доню, що тут відбувається! – прийшла мама на мої крики
– Послухай, кохана, я дійсно не розумію, звідки у мене ця білизна у кишені, я тобі клянуся! Пані Ірино, будь ласка, поясніть мені, як це взагалі трапилося!
Але моя мама без зайвих слів почала викидати весь одяг Сергія з кімнати та виганяти його геть. Мовляв, ти – зрадник та негідник, провалюй з моєї квартири. А ще почала погрожувати, що викличе поліцію, якщо побачить його поруч зі мною. Він зібрав всі свої речі, та сказав, що скоро ми побачимося і я все одно буду його дружиною. Тоді я декілька днів не виходила з кімнати. Гірко плакала, а мати ще більше нагнітала ситуацію.
– Бачиш, який він покидьок! Запам’ятай, що всі чоловіки погані. Краще бути самотньою, аніж з таким зрадником, як Сергій. Добре, що ти вирішила його кинути! – щодня казала мені під час сніданку, вечері та обіду, немов то була для неї молитва.
Одного разу маму запросили на день народження у ресторан її колега по роботі. Виявилося, що Сергій там також бути присутній – він якийсь там далекий родич. Чоловік мило посміхався до незнайомої дівчини та пригостив коктейлем за барною стійкою. Він не впізнав мою маму, а та постійно підслуховувала їх:
– Можливо, зустрінемося завтра? У мене буде вихідний, я б хотіла з тобою познайомитися ближче.
– Вибач, але у мене є наречена – відповів Сергій та пішов геть від дівчини. А та не сумувала і пішла на пошуки нового кавалера.
Моя мама швидко побігла на двір за чоловіком. Той вже сідав у авто та збирався їхати додому.
– Сергію, чекай! Вибач за всі перевірки. Ти дійсно кохаєш мою Валерію?
– Усім серцем, але ви добилися того, чого хотіли…
– Стривай, – сказала матір, сідаючи в машину. – Їдьмо додому.
Вони так поспішали, що декілька разів проїхали на червоне світло.
– Почекай мене за дверима. Я тобі дам сигнал, коли заходити – сказала мама.
Я тоді була вдома, вже хотіла йти спати. Випила снодійне – після того випадку я погано спала, тому лікар виписав такі ліки.
– Доню, ти ще не спиш? – тихо промовила мама – Мені треба з тобою поговорити.
– Не зараз, я дуже втомилася і нема настрою говорити. Давай завтра, я…
– До завтра ця розмова не доживе – перебила мене мама та міцно обійняла – Вибач мені за всі ті погані слова, які я тобі колись говорила про хлопців. Я хотіла тобі давно сказати, адже мені було совісно та соромно дивитися на тебе – це я навмисне все підлаштувала. Я запропонувала чоловіку помінятися ліжками, адже у мене м’який матрац та сама запхала свою білизну йому в кишеню. Пробач, будь ласка, я хотіла тебе вберегти від своєї помилки, але тепер бачу, що Сергій дійсно саме той чоловік, який тобі потрібний.
Я не могла у це повірити. Сльози котилися з очей. Мама була поруч й хотіла підтримати мене. Вона побігла на кухню за стаканом води.
А потім до кімнати зайшов Сергій. Він упав на коліна та обійняв мене міцно. Я не могла повірити своїх очам, так сильно трималася за нього, немов боялася відпустити та втратити знову. Ми так простояли декілька хвилин.
– Сергій, я… Мама все…- тремтячим голосом намагаюся сказати речення, але не виходить
– Кохана, я все знаю. Твоя мама розповіла. Я не серджуся на тебе, розумію, чому вона так вчинила. Я досі тебе кохаю і ніколи не завдам тобі болю. Я хочу створити з тобою родину. – чоловік дістав ту саму каблучку, яку я колись викинула – Ти станеш моєю дружиною?…
Через декілька місяців ми одружилися. Мама цілий день плакала від щастя. Зараз ледь не кожної суботи приїздить до нас у гості з різними гостинцями для майбутнього онука.
Я щаслива, що у мене є такий прекрасний чоловік. А з часом я зрозуміла, чому моя мама так вчинила – хотіла вберегти мене від поганого. Але зараз вона знає, що Сергій – найкращий чоловік та майбутній батько.
На вашу думку, мама Валерії правильно вчинила, коли влаштовувала такі перевірки на міцність? Чи траплялася з вами схожа історія?
