Я поверталася з роботи дуже втомленою. Все, про що могла мріяти – це про м’яке ліжко, теплу ковдру і міцний сон. Але я знала, що вдома на мене чекає злий чоловік, якому точно байдуже до того, як я себе почуваю.
– Запізнилася на 40 хвилин? Я, по-твоєму, маю тут з голоду помирати? – суворо спитав мене чоловік, як тільки я увійшла до квартири.
– Я тобі казала вчора, що точно затримаюся на роботі, – відповіла я, винувато опускаючи очі вниз.
– Ти хочеш дурня з мене зробити? Я такого не пам’ятаю, тож цілком очевидно, що ти знову все наплутала і забула мене попередити.
– Так, мабуть, саме так все і було. Пробач.
– Не витрачай часу на дурні балачки. Краще приготуй чоловікові вечерю.
Я заглянула в холодильник і побачила, що там зовсім не залишилося ніяких продуктів. Хотіла вже попросити Петра, аби він вийшов за продуктами, але в останній момент пригадала, що цього краще не робити. Можна потім потрапити під його гарячу руку.
Я натягла свої чобітки на втомлені ноги і пошкандибала до супермаркету. Дорога пролягала через парк. Я вже тисячу років тут не гуляла. Звісно, мені не раз доводилося пробігати вузенькими стежками, аби якнайшвидше повернутися додому з важкими пакетами, повними продуктів, але давно вже забула про те, як неквапливо прогулюватися, наповнюючи легені свіжим повітрям.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Переді мною йшла старша пані, а біля неї крутився маленький білий пудель. Його спроби вхопити себе за свого ж хвоста мене дуже насмішили. На моєму обличчі на мить засяяла посмішка, але я подумки себе за неї одразу ж насварила. Петро не схвалив би таку легковажність у ставленні до чужих людей.
– Ти в інше місто за ковбасою їздила? – кричав мені Петро, лежачи на дивані.
– Ні, черги великі і пакети дуже важкі, якщо чесно.
Доплентавшись до кухні, я швидко приготувала вечерю. Вже за кілька хвилин тарілка чоловіка спорожніла, і він спокійно повернувся до перегляду улюбленого телесеріалу.
Я вимила увесь посуд, навела лад у кухні, лише тоді вмила обличчя і лягла спати. Варто було мені лише доторкнутися щокою до подушки, як я одразу ж засинала.
Я прокинулася від того, що мене жахливо боліло горло і голова. Поглянула на себе в дзеркало і помітила, що моє обличчя дуже сильно набрякло. Мабуть, таки продуло мене на роботі. Завжди знала, що кондиціонери – це замасковане зло.
– Сніданок вже готовий? – спитав мене чоловік.
– Ти знаєш, я, здається, захворіла, – тихо відповіла я, розраховуючи на мінімальне співчуття від чоловіка.
– Ти вважаєш, що це коректна відповідь на запитання, яке я поставив?
За кілька хвилин сирники лежали на тарілці, і Петро жадібно заковтував шматок за шматком. У мене був час, щоб сховатися у ванній і виплакати усю свою образу, якою мені й поділитися не було з ким.
Добре, хоч на роботі мене поважали і цінували. Тому коли моя керівниця побачила, в якому стані я з’явилася на роботі, одразу ж відправила мене назад додому.
Я раділа цьому. Нарешті з’явилася можливість хоча б трохи відпочити. Але не так сталося, як гадалося.
Петро повернувся додому одразу після обідньої перерви. Виявляється, у них на роботі сьогодні скорочений день.
– Ти що тут забула о такій годині? Тепер і на роботу вирішила наплювати?
– Ні, я хвора. От мене й відпустили. Я ледь на ногах стою. Зроби мені, будь ласка, чашку чаю з лимоном.
Я лягла, вкрилася ковдрою, але трусити від холоду мене так і не перестало. Я сподівалася, що гарячий напій зможе мене трохи зігріти. Минуло вже 15 хвилин, а чоловік, схоже, навіть не збирався нести мені у ліжко чай. Я піднялася, вийшла з кімнати і побачила, що Петро спокійно сидить і дивиться телевізор.
– Ти виконав моє прохання? – спитала я.
– А у тебе що, рук немає? Я тобі не нянька, сама собі чай зробити можеш.
Я заплакала. Заварила сама собі чаю і думала, чим заслужила до себе таке ставлення найріднішої для мене людини.
Не хотілося мені, щоб Петро бачив мої сльози, тож я миттю сховалася за дверима кімнати, лягла на ліжко і намагалася якомога швидше заснути, аби хоча б на декілька годин забути про біль, якого щодня мені завдавав Петро.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Мій сон перервала чиясь розмова, яка долинала з коридору. Мені почувся жіночий голос. Я піднялася з ліжка, обережно підійшла до дверей, заглянула крізь шпаринку і побачила вродливу красуню, яка міцно обіймала мого чоловіка:
– Чому сьогодні не вийде, коханий?
– Вона захворіла, тож ми не можемо сьогодні разом провести час, – ніжно відповідав Петро, – але скоро ми разом поїдемо в Карпати. З ночівлею!
– Ура! Яка ж я рада, – пищала від захоплення молода коханка.
Я впала на ліжко, заплющила очі і сподівалася на те, що мені це просто примарилося. Коли у тебе висока температура – всяке наснитися може. Але розмова між двома закоханими тривала і далі. Я не хотіла більше їх чути, тож закрила вуха руками.
В голові звучала фраза, яку Петро мені постійно повторював: “Це ти в усьому винна!”
Після години таких тортур я сказала самій собі: “Досить!” Я ні в чім перед своїм чоловіком не провинилася. Я була чудовою дружиною: дбайливою, терплячою і вірною. Але більше бути зручною для людини, яка цього навіть не оцінила, я не збиралася.
Вранці прокинулася і вже знала – пора змінювати себе і своє життя.
– Мені час на роботу, тож вставай і мерщій готуй мені сніданок.
– Ні, я збираюся іще поспати трохи. Закрий за собою двері, коли виходитимеш з квартири, – рішуче сказала я.
– Ти зараз жартуєш? – спитав шокований Петро.
– Ні. До речі, у тебе 2 руки, тож я думаю, що ти сам чудово впораєшся зі сніданком.
Як тільки чоловік грюкнув з усієї злості дверима, так і не поснідавши, я взялася до справи. Змінила замки в квартирі, зібрала усі його речі, навіть ті, які він купував для спільного використання, і виставила під поріг. Дякувати Богу, що квартира, в якій ми жили, належала мені. В нього теж є своє помешкання, але він його здавав в оренду. Куди він витрачав ті гроші, я так і не дізналася.
Ввечері почула, що Петро відчайдушно длубає ключем замок, намагаючись потрапити в квартиру.
Я відчинила двері, виставила усі його валізи і сказала, що подаю на розлучення.
– Ти збожеволіла? Чи це так на тебе висока температура впливає?
– Я знаю про твою зраду, скандалів влаштовувати не буду. Просто забирайся.
– Ти про це пошкодуєш! Приповзеш до мене на колінах, але я тебе не прийму.
– Не дочекаєшся, – спокійно сказала я і закрила перед носом негідника двері.
Під час процесу нашого розлучення Петро намагався зі мною примиритися, але не наважувався навіть відверто поговорити, бо тепер перед ним стояла сильна, незалежна і впевнена у собі жінка, яка більше ніколи не буде дозволяти витирати об себе ноги.
Ніколи не думала, що розірвання шлюбу, за який я так трималася, принесе в моє життя стільки щастя і свободи. Я милувалася зеленими деревами в парку, нарешті маючи змогу не бігти, а просто гуляти. Побачивши знайоме обличчя, підбігла до пані і спитала:
– Добрий вечір! А звідки у вас така чудова собачка?
– О, я вам зараз усе розповім. Присядемо?
Чи могли б ви довго терпіти таку зневагу?
Чи наважилися б змінити своє життя?
Поставила нареченому окрошку з квашеною капустою і свининою, як у нас заведено. А він глянув у тарілку й пожартував так, що я відклала ложку
“Ми повечеряємо, а ви у вітальні почекайте”: свекруха ввічливо відмовилася нагодувати невістку з внучкою
Кліп заборонений до показу. Такого ви ще точно не бачили! Відео
Подруга з Білорусії навчила готувати деруни по-новому. Можна з’їсти разом з ложкою, такі вони смачнезні!
Найкрасивіші жінки за знаком Зодіаку. Чоловіків до них так і тягне
Доля України: останнє пророцтво мольфара Нечая
Моя донька 6 років зі мною не розмовляє, не цікавиться моїми справами взагалі
Свекруха вперше вирішила зробити подарунок своїй онучці на її 10-річчя. Вона поштою надіслала пакунок
Гороскоп особливостей характеру: до якого пороку схильний кожен Знак Зодіаку
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Ведмежата з фетру: ідеї та викрійки
Чоловік в художній гімнастиці. Тепер ви бачили все!
Ой дівчатка, ну яка ж смакота: ліниві хачапурі на кефірі всього за 10 хвилин
Нещодавно їздила до брата в гості. Була готова до всього. Але це вийшло за всі рамки
Один сімейний відпочинок перевернув моє життя з ніг на голову
Хлопчик побіг в аптеку за ліками для бабці, але з досадою зрозумів, що грошей йому вистачить лише на таблетки від тиску
Дата, коли ви народилися, може багато чого розповісти про ваш характер та долю. Крім цього, число також вказує на вашу майбутню професію
Олеже, яка у тебе дружина! Дорікає мені і племінникам шматком хліба! А за стару куртку того й дивись – накинеться
До нас приїхала моя мама з села. Тільки ми з нею зайшли в квартиру, як чоловік мені каже – нехай теща їде до своїх родичів. Я зібрала свої речі і поїхала разом з мамою
