Орися прожила з Петром майже 6 років у щасливому шлюбі. Але одного для чоловік пізно повернувся з роботи й почав збирати свої речі. Він сказав, що вже не кохає жінку та зустрічається з новою дівчиною. “Нам треба щось вирішити з цією ситуацією” – сухо сказав Петро.
Як саме «вирішувати» він уявляв собі дуже ясно і без варіантів: дружина з двома дітьми їде в своє рідне провінційне містечко, ближче до тещі, а він – вільний володар власної квартири – приводить в будинок нову пасію. І далі все, як у казці – живуть довго і щасливо.
Але замість того, щоб швиденько почати збирати дитячі речі, Орися кинула в дорожню сумку лише пару своїх суконь, заявивши при цьому, що готова виплачувати Петрові аліменти. На дітей. У відповідь на німе запитання (від подиву чоловік і слова сказати не міг) жінка заявила, що дітям краще залишитися з ним.
– Житлові умови у тебе прекрасні, – сказала вона, – та й до дитячого садка вони вже звикли. Так що, краще їм жити тут. А то почнеться: переїзди, новий колектив.
Загалом, немає чого зайвий раз травмувати вразливу дитячу психіку. Звичайно ж, Орися буде сумувати. Але що поробиш, якщо вже Петро вирішив так круто змінити їхнє життя? Серцю не накажеш! Так що, вона їде, але обіцяє регулярно дзвонити і навіть приїжджати.
– А влітку привозь дітей до нас з мамою, – сказала Орися наостанок, – на свіже повітря і домашні фрукти.
Ніякі заклики до совісті, ніякі заклинання типу «Ти ж – мати!» Петрові не допомогли. Зі словами: «Сам все це затіяв, сам і розбирайся!» жінка помахала чоловікові ручкою.
Петро залишився у власній квартирі – не зовсім вільний і не особливо щасливий. Зате заклопотаний різними життєвими проблемами на кшталт: Де знайти няню? Як варити кашу? Хто поведе дітвору в садок? І так далі і тому подібне.
А тут ще й нова пасія якось знітилася і зажурилася. І явно не збирається жити з багатодітним батьком. Просто з останніх сил тримається, чекаючи, чим же все це закінчиться.
Загалом, вийшли Петрові боком і нове кохання, і прагнення до нового життя. Хотів? Отримуй! За що боролися, на те й напоролися.
Але найцікавіше, знаєте що? А те, що Орисю в зв’язку з цією історією багато засуджують! Виявляється, те, що чоловік її зрадив, це нічого, це зрозуміло. Не вона, врешті-решт, перша! Але як вона посміла дітей йому залишити? Ось, що обурює добру половину і знайомих, і незнайомих.
– Ти мати чи хто? – гнівно запитують вони, – як там твої діти з чужою бабою?
При цьому нікого чомусь не цікавить, а як там мільйони інших дітей? Ну, ті, яких тати спокійненько залишили з мамою. Багато хто навіть аліментів не платять. І на вихідні не провідують, і в гості на літо не кличуть.
Ось яка ситуація цікава: на зраду Петра всі уваги не звертають, а ось вчинок Орисі просто жахливий та вважають горе-матусею. Просто справжній злочин – залишити на чоловіка своїх дітей!
А ви як вважаєте? Хто винен у такій ситуації?
