Незмінний скандаліст, провокатор і бабій – попри таку репутацію Серж Генсбур став одним із культових митців Франції.
Йому завжди хотілось експериментів і обмежувати себе одним жанром він не бажав. Художник, режисер, співак, актор, фотограф – Генсбур пробував життя в різних іпостасях.
Мало хто знає, що його батьки були українськими євреями, тато був родом із Харкова, мама – з Криму. Свого сина назвали Люсьєн, але, на думку самого Генсбура, таке ім’я більше підходило якомусь дамському перукарю, тож обрав собі інше – Серж, тим самим підкресливши слов’янське коріння.
Публіка довго звикала до дивакуватого співака. Цинічні тексти, експресивна поведінка, не надто приємна зовнішність, мікс попу, реґґі і рок-н-ролу відштовхували слухачів. Його сприймали настільки вороже, що він 15 років не виходив на сцену, просто записував альбоми.
З часом Серж перетворився на постійний об’єкт обговорення. Сенсацією став його роман із першою красунею Франції Бріджит Бардо. І хоча тривав він не довго, але пара встигла записати легендарний хіт “Я тебе люблю…. я тебе також ні”. Через відверту сексуальність пісню заборонили у Швеції, Польщі, Португалії, Італії, а в самій Франції її можна було крутити на радіо ближче до півночі. Навіть Ватикан засудив співака, після чого Генсбур назвав Папу своїм головним піарником.
Серж зізнавався: його життя проходить у трикутнику – алкоголь, жінки і сигарети. І все — у рівних пропорціях. Він викурював по три пачки у день, а список коханок нагадував телефонну книгу. Попри шалений успіх у жінок, ненавидів свою зовнішність і відверто називав себе потворним.
Як тільки публіка звикала до його витівок, робив щось таке, що знову шокувало суспільство. Наприклад, коли записав французький гімн Марсельєзу під ритми реґґі. “Для мене провокація — це кисень”, — любив повторяти Генсбур.
Згодом, на знак протесту проти зростання популярності мілітарі, пройшовся у формі офіцера СС, через що його, єврея, який у дитинстві носив на одязі зірку Давида, назвали антисемітом.
Через надмірне вживання алкоголю погіршувалося здоров’я, йому радили зав’язати, та Серж незмінно відповідав: “може, я й проживу тоді довше, але ж яким нудним буде це життя”. Помер у віці 62 років. Тодішній президент Франції назвав Сержа “Бодлером, що підніс пісню до рівня мистецтва”.
