Як виявилося, добро – не бумеранг. Коли матір мого чоловіка захворіла, то я почала за нею доглядати. Я робила це без корисливих намірів, але свекруха завжди обіцяла, що не залишить нас без даху над головою. Після її смерті ми дізналися, що увесь заповіт написаний на її дочку, яка за весь час жодного разу навіть в гості не прийшла. Нам з чоловіком дістався барак та город.
Я рано вийшла заміж. Мене виховували в дитячому будинку, тому сім’я мого чоловіка замінила мені рідну. Згодом у нас народилася двійня. У нього було багато родичів, в тому числі і молодша сестра. Вона була заміжня і від першого шлюбу має дочку. Після розлучення чоловік віддав їй однокімнатну квартиру. Щодо нас, то ми не мали власного житла. Думали над тим, щоб оформити іпотеку, адже по орендованих квартирах все життя бігати не хотілося, а зі свекрухою не хотілося жити, навіть у трикімнатній квартирі.
Однак доля розпорядилася по-іншому. Через деякий час жінка зламала ногу внаслідок невдалого падіння. На додачу у неї була загострена форма діабету. Свекруха потребувала постійного догляду, тому ми переїхали до неї. Реабілітація затягнулася надовго. Її дочка одразу перестала приходити в гості, виправдовуючись непереносимістю запаху ліків. І взагалі хворі лежачі люді її лякали. Тому мені довелося піти з роботи, щоб увесь час доглядати за матір’ю чоловіка і займатися побутовими справами.
Незважаючи на складний характер, свекруха була доброю жінкою. Зовиця все ж знаходила одну годину в місяць, щоб поговорити з мамою. У цей час я зазвичай намагалася владнати якісь справи в місті: заплатити за комуналку чи купити продукти. Під час чергового візиту я пішла на батьківські збори до дітей. Підступна сестра чоловіка привела нотаріуса і переконала матір переписати спадок на неї. Я була здивована, коли дізналася, що нам дісталася лише дача.
І це ще голосно сказано. Насправді там була стара хатина і занедбаний город. Цю ділянку свекруха отримала від батьків і навіть жодного разу туди не навідалася.
Чоловік вирішив подати в суд всі необхідні документи, щоб оскаржити заповіт. Сестра погрожує нам і хоче змусити забрати заяву, адже розуміє, що у нас є всі докази, які свідчать про те, що ми доглядали за старою жінкою не один рік. Адвокат впевнений, що це виграшна справа.
Однак мене засмучують не гроші, а вчинок свекрухи. Я і мої діти завжди про неї дбали, добре ставилися, догоджали, а натомість вона так підступно вчинила. Розумію, що зовиця їй також рідна, але у неї є своє житло.
Як ви вважаєте, чому жінка так вчинила?
