Марина жила з мамою, тож усі хатні клопоти та жіночі справи її не турбували. Мати Ліля Романівна час від часу нарікала на дочку. Мовляв, як вийде заміж, то їй буде важко з усім справлятися. Все додавала, що вона навіть не намагається самостійно навести порядок.
– Ти ге будеш готова, коли станеш чиєюсь дружиною!
– Я і заміж? Не сміши. Я нікуди від тебе не дінусь.
І як тільки вона це промовила за дуже короткий час дівчина знайомиться з Владом і закохується по вуха. Звісно дійшло до весілля. Наречений виявився доброю і простою людиною. Він був на сьомому небі від щастя опинившись поруч з такою красунею, як Марина.
Її краса буквально зачарувала його. Чоловік не зважав чи смачно вона готує, чи прасує йому одяг. Це відзначилось на його зовнішньому вигляді. Марина картала себе, що господиня з неї така собі й почала виправлятися.
Спершу вона купувала відповідну літературу, дивилась відео та навіть записалася на кулінарні курси. Коли ж багаж знань добряче поповнився, то дівчина перейшла до практики.
Раніше хатні обовязки сприймалися нею як щось просто необідне: прибрати, приготувати та попрати. Тепер же вона готувала не просто смачно, а часто та різноманітно. Чоловік не міг натішитися.
Зайнялася і прибиранням. Витратила на все цілий день: терла, шурувала так, що все блистіло. Якщо доходило до прання, то одразу після сушіння дружина прасувала білизну та одяг. Вона не дозволяла собі відкладати справи навіть на добу.
Паралельно дівчина навчалася в університеті та трохи підробляла репетитором. Минуло пів року і дівчина стала сама не своя. Її так виснажувала домашня рутина та інші обовязки, що вона вирішила перейти на заочну форму навчання. Думала, що так стане краще, але не стало.
Навпаки. Друзів ставало все менше. Зате вона дочитала усі раніше відкладені книги та передивилась фільми, які давно хотіла. Єдиним з ким вона спілкувалася був чоловік.
Вона виглядала його з роботи, коли він вкотре затримувався. Чоловік все ще міг зустрітися з друзями, піти на пиво, чого не скажеш про дівчину.
Вона почала думати, що робить щось не те, що вони ніби віддаляються один від одного і ще дужче огорнула його своєю турботою. Разом з цим з’явилися докори, що він це цінує усі її старання. Доходило до таких сварок, що Влад грюкав дверима і чекав на вулиці коли дружина охолоне.
І тут йому запропонували підзаробити закордоном. Він спочатку вагався, але вирішив, що їм обом потрібен відпочинок. А додаткова копійка ніколи не буде зайвою.
Перші дні розлуки з чоловіком здавалися Марині каторгою. Поїхало єдине джерело її турбот. Тепер дівчина не знала, що їй робити, чим зайнятися. Книги та фільми стояли поперек горла. Дівчині опускалися руки, вона думала, що з такими темпами вони просто розлучаться.
Та одного дня їй спало на думку створити щось на зразок блогу чи сайту чи групи – неважливо. Ще не почавши, дівчина вже думала над оформленням та темами які б вона хотіла написати. Творчий процес сповна закрутив нею.
Перша розмова з чоловіком після початку робити над проєктом пройшла просто чудово. Марина знову розповідала щось із таким захопленням як раніше. Спершу вона дала собі слово, що її проєкт стане для нього сюрпризом. Влад радів, що дівчині вдалося відволіктися від усіх справ і зробити щось для себе:
– Я такий щасливий, що ти знайшла собі заняття до душі, що у тебе є ціль. Я не можу тобі передати той страх, який я відчував, дивлячись на тебе і те, як ти вкладаєшся у дім і нас. Ти геть забула про себе! Але тепер це зовсім не так!
І тут Марина усвідомила, що коханий правий. Адже за гонитвою “ідеальної дружини” вона загубила саму себе. Не можна відмовлятися від своїх захоплень.
Того ж дня дівчина подзвонила своїм подругам, які також були раді її чути. Дівчата домовились зустрітися у кафе, як в старі добрі часи. Цей урок Марина засвоїла найкраще!
А що думаєте ви стосовно цієї ситуації з дівчиною?
Фото з відкритих джерел
