Дарина вважала сімейне життя суцільним стражданням. Двадцять років прожила зі своїм чоловіком Андрієм, а вони були такі чужі одне одному. “Для чого тоді це все?” – бідкалась жінка.
Зранку вона прокинулась раніше за чоловіка і дивилась на нього. Від її пильного погляду він розбудився
– Чого не спиш і мені не даєш? Сьогодні ж неділя, дай мені спокою! – буркнув Андрій.
– Еге ж бо. Неділя, не неділя, а справи є завжди. Але тобі ж байдуже. Все на мене скинув – огризнулась дружина.
Сльози підступили їй до очей, вона встала з ліжка і пішла на кухню. До неї підійшла дочка Наталочка.
– Мамо, чому ви стільки сваритесь? Вам ще не набридло?
– Ти не лізь куди не просять – пригрозила мама доньці.
Дарина з Андрієм були мов кішка з собакою. Постійно сварились і гризлись.
Андрій не хотів вставати. Чекав поки Дарина з дітьми поснідають, щоб він міг у тиші насолодитись їжею. До спальні зайшов їхній молодший син Сашко.
– Тату, вставай, ходи їсти. Бо мама вже свариться, що уже пора зі столу збирати, а ти не спромігся до нього ще дійти – турбувався про батька син.
Андрій прийшов на кухню. Дружина залишила їжу на столі, а сама пішла у ванну.
“От і добре! Поїм і піду до друзів. Не збираюсь в такій атмосфері весь вихідний день провести” – подумав чоловік.
Дарина вийшла з ванни і чоловіка уже не застала.
“Знову пішов..” – лиш подумала. Дарина заплакала. Сил у неї вже не було нервуватись.
Вона виправила гору брудного одягу, приготувала вечерю, сходила за продуктами, а Андрія все не було.
Чоловік пішов на футбол зі своїм однокласником і навіть не думав чимшвидше повернутись додому.
Після важкого дня Дарина присіла і глянула на свої руки. “Ніби у шістдесятирічної бабці” – подумала собі.
– Алло, Зорянко? Ти сьогодні маєш вільний час – подзвонила до подруги, яка робила манікюр у салоні напроти її будинку. – То я тоді зараз прийду. Бо глянула на руки і жахнулася.
Жінка почала збиратись, вийшла на вулицю та пішла у сторону пішоходного переходу. Все сталось ніби в заповільненій зйомці. Гучний сигнал. В очах потемніло. Жінка різко відскакує. Просто перед нею пролетіла червона іномарка на великій швидкості і врізалась в автобусну зупину. Хвала Богу, там нікого не було. Дарина впала в ступор. Руки тряслись, вона не могла нічого сказати, у голові запаморочилось і вона втратила свідомість.
За цей час додому повернувся Андрій.
– Де мама? – запитав у сина, який грався у комп’ютерні ігри.
– Пішла на манікюр до тітки Зоряни – відповів малий не відриваючись від екрана.
– Ну й гаразд. Відпочину від неї.
Лікарі швидко допомоги сказали, що у жінки шок.
“Вона ціла і неушкоджена, просто налякалась. Зараз нашатирю понюхає і отямиться” – сказав черговий лікар.
Дарина спробувала підійнятись, та впала назад.
– Лежіть, лежіть. Перепочиньте трішки. Ви, жіночко, у сорочці народились. Як тільки встигли зреагувати і вчасно відійти? – сказала медсестра.
– Де я? – спитала Дарина.
– Не бійтесь, все добре. Ви у кареті швидкої допомоги. кажіть, ви можете комусь зателефонувати, щоб вас забрав?
– Так..Телефон в кишені. До чоловіка подзвоніть – ледь чутно промовила Дарина.
Медсестра зателефонувала до Андрія. Він не на жарт перелякався. Хотів вискочити із квартири і хутчіше до дружини. Та за ним поплентались діти. Почули розмову. Робити нічого, зібрав їх і взяв зі собою.
Приблизившись до місця аварії Андрій з дітьми побачили дві машини швидкої допомоги і пішли ще швидше. Вона хвилювались за маму. Та коли побачили, що з нею усе гаразд, то заспокоїлись. Андрій не стримався – побачив бліду жінку, обійняв, притиснув до себе і та заплакала.
– Поплачте. Сльози це добре – сказав їй лікар.
Андрій виніс свою дружину з машини на руках. Дарина обхопила його за шию і закрила очі. Все, що їй було потрібно це любов та турбота від чоловіка. Так доніс її до самої квартири, лагідно вклав на ліжко і сказав:
– Даринко, ти як почуваєшся? Краще? – було помітно, що емоції переживання у чоловіка щирі.
– Коли ти поруч, то набагато краще. Обійми мене.
Андрій ліг біля дружини, міцно її обійняв. Діти прийшли до них. Усі мовчали. Але для чого слова, коли вони зайві?
Потрібно цінувати сім’ю, бо це найдорожче, що у нас може бути!
Чому саме такий випадок змінив ставлення чоловіка до дружини?
