Я впевнений, що вершкове масло є кожному холодильнику. І ми звикли практично щодня робити бутерброди чи щось смажити. А чи купуємо ми якісний продукт? Адже на ринку такий широкий асортимент, що просто немає часу перечитувати склад усіх упакувань.
Тож вирішив перевірити німецьке масло власноруч. А ви можете повторити це!
Звісно ніщо не зрівняється з домашнім маслом, приготованим власними руками, але це не для кожного доступно. Розберемо основні критерії по вибору магазинного масла.
По-перше, якісне і хороше масло не може бути дешевим. Ніякий виробник не стане працювати собі у збиток. Найдешевше масло, яке я зустрічав у маркетах коштувало від 1,29 євро. Звісно бувають знижки, але не завжди й не усюди. Найдорожче, яке попадалося на очі коштувало від 3 євро, але щось мені підказує, що є і дорожче.
Для експерименту я купив три різні варіанти масла. Найдешевше за 1,34 євро, середнє за 1,80 євро і найдорожче, яке було у тому маркеті – 2,38 євро.
По-друге, звертаємо увагу на склад. Хороше масло не повинне містити порошок чи пальмову олію. Лише вершки. Щодо жирності, то це мінімум 82%. енергетична цінність на 100 г – не більше 1 г цукру, білка і 0,02-0,05 г солі. Бачимо нижче, що всі показники в нормі.
По-третє, колір масла. Справжнє масло не повинно бути надто блідим чи надто жовтим. Його натуральний колір – блідо-жовтий. Я подивився на три зразки й помітив, що вони практично однакові, хіба що дорожче мало більше жовтого тону. Фото б цього не передало.
Перейдемо до самого експерименту. Пропоную занурити по шматочку масла у гарячу воду і порівняти їхні масляні плівки, що утворяться. Звісно воно має розчинитися, але якщо раптом це буде підробка, тоді нічого не відбудеться.
Ось такі результати:
– Масло Deutsche Markenbutter (торгова марка мережі Lidl) – практично повністю розтопилося, але плівка мені не здається не однорідною.
– Масло Weidebutter – результат трохи кращий за попередній, але все ще не однозначний.
– Масло Kerrygold (ірландська марка) – як на мене, найкращий результат. Воно повністю розчинилося.
Отже, такий от досвід ми отримали. Я сумнівався, що серед варіантів буде підробка, бо у Німеччині дуже за цим слідкують. Торговці знають, що якби попалися, то мали б великі проблеми й збитки, репутація була б заплямована моментально.
Але все одно можна оцінити різницю в якості. Все-таки ціна має значення. Дешевше погано розчинилося, а найдорожче практично одразу. Тому не будемо засмучуватись. Купувати дешевше можна, наприклад, для приготування. А дорожче для бутербродів. Ми от коли потрапляємо на знижки, то беремо його з запасом.
А якими методами користуєтесь ви?
