Всім тим, хто вірить в дружбу після кохання…
Ви вважаєте, що дружба після стосунків – це гарний тон. Що так буде спокійніше. Ви тримаєте людину, бо “а може колись будете ще разом” і мама дуже просила.
Не мучте ні себе, ні його…
Воно не варте ні вашого часу, ні ваших старань, ні чужої схвальної думки. З цього вже нічого не вийде. Справжнє кохання ніколи не переростає у дружбу. Гарний тон – це розійтися без образ і крику. А залишатися друзями – це утопія.
Ви ще матимете з ким дружити. Але не тут, не зараз. Ця людина торкалася вашого серця своїм, а тепер боїться торкнутися вас за руку. Це не нормально. Можете дружити з тими колишніми, кого насправді не змогли покохати, а справжнє кохання не рухайте. Не рухайте, бо воно почне пекти й боліти. Воно повертатиметься в спогади. І ви не матимете ні коханого, ні друга, ні якогось адекватного сприйняття того, що відбувається.
Кохання – це найбільше злучення людей. Після нього не може бути нічого, вище нього немає нічого. Не обманюйте себе ніякою дружбою.
Відпустіть його. І йдіть. На зустріч новим звершенням, новим почуттям. Не буває дружби після кохання.
А ви вірите в дружбу після кохання?
