Поняття прощення вже тоне в кліше.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Я встигла вивчити, напевно, кожну фразу, прислів’я, цитату, думку і загальноприйняту пораду щодо прощення. У мене є навіть блокнот, в який я виписувала вислови самого Будди про прощення. Я знаю вже, здається, все. Але на власній практиці зрозуміла, що між прощенням та відчуттям спокою не завжди можна поставити знак дорівнює.
Тим, хто прагне справедливості не завжди потрібне прощення. Адже просто пробачити кривдникові та залишити його без покарання. Це не дасть нам спокою і відчуття задоволення. Потрібне покарання. Чесне. Заслужене.
Тим, хто прагне справедливості прощення здається зрадою. Це наче зрада самому собі. Тому що тебе скривдили, а я не захищаю себе, а пробачаю.
Але природа гніву балансує між добром і злом. Гнів дає нам зрозуміти, що з нами вчинили негідно. Він додає нам сили, швидкості, впевненості. Він мотивує нас на оборону, але насправді це називається помстою.
Бути в гніві – це давати можливість кривднику далі заподіювати собі шкоду й надалі. Адже в гніві ми не живемо на повну, не насолоджуємося життям, не мріємо про щось світле, не розслабляємося. Ми обмежуємо себе. Стискаємо до однієї мети – помсти. Наш кривдник міг давно забути про нас і жити життям, повним радості.
В гніві прощення здається неможливим, адже все кипить. І навіть, якщо розум шукає спокою і забуття, серце прагне покарання.
Але є одна таємниця, на яку варто звернути увагу. Гнів і помста не приносить відчуття легкості, вони не вгамовують біль. Прощення також не є кінцевою ціллю, але принаймні воно відвертати від нав’язливих умок. В результаті найголовніше – це абсолютна незалежність від ситуації. Така незалежність дається не одним роком. Це довготривалий процес.
Прощення дає відчуття того, що історію вже не змінити. Це боляче. Це руйнує ілюзію можливості змінити минуле. Але це неможливо. Те, що сталося, те сталося. Вас вже скривдили. І це не змінити.
Прощення – це вектор, це налаштування. Не заради когось, а заради себе. Щоб дати собі відчуття легкості та волі.
Прощення не знімає ні з кого провину. Воно не зобов’язує вас спілкуватися і підтримувати теплі стосунки з кривдниками. Вам потрібно пробачити, щоб переступити, щоб залишити все позаду.
Прощення – це не тріумф несправедливості, це перемога самоповаги. Поважайте і любіть себе так, щоб не давати поганцям тратити ні хвилини вашого життя на себе.
Прощення – це не поразка перед кривдником. Прощення – це перемога над самим собою.
А ви погоджуєтесь з думкою автора?
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Застосування сухої гірчиці від шкідників на городі. Простий та дієвий засіб
12 цікавих фактів про підсвідомість людини, які вас здивують
Наношу це під очима – до ранку жодної зморшки. Хороший ефект після першої процедури
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
Олена переїхала з чоловіком в село. Але жінка не підозрювала з якими сусідами їй доведеться жити
Не розумію, чому вона так болісно реагує на моє прохання просто піклуватися про свого чоловіка. Не знаю, на чому тримається їх сімейне життя
Відчуваючи різкий біль внизу живота я вирішила вийти назовні, і йти по трасі в надії, що машини мене помітять
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
