Ми з чоловіком сиділи на кухні. Вечеряли. Щойно зварила борщ.
Я бачила, що Макар не такий, як завжди щось його турбувало. Він відсунув тарілку і почав говорити:
– Юль, я тут думав..давай розлучимось? – як грім серед ясного неба прозвучали для мене ці слова. Я аж поперхнулась борщем.
– З якого дива? Що за жарти?
– Жодних жартів. Я серйозно – бачила, йому було не весело.
– Але чому?
Ми вісім років прожили у шлюбі, в нас був п’ятирічний син і трьохрічна дочка. Я не розуміла, як він взагалі міг говорити про розлучення.
– Я не хочу тобі брехати. Тим паче ми домовлялись цього не робити. Розумієш..- він не хотів робити боляче дружині, але розмову довести до кінця потрібно – Я закохався в іншу дівчину – Макар опустив очі долу.
– Ти мені зраджуєш? – я боялась почути відповідь. Земля втікала у мене з-під ніг.
– Ні – впевнено відповів чоловік – Але мене тягне до однієї дівчини. Вона працює зі мною. Повір, я намагався приглушити ці почуття, намагався не думати. Але я не можу..Вибач.
Я почала плакати. Хотілося встати і побити увесь посуд, який був у наші кухні. Але я стрималась. Макар продовжив:
– Я не хотів робити тобі боляче, Юлю. Ти дорога для мене людина. І дітей я наших люблю. Я ні від кого не відмовляюсь. Я просто вирішив, що так буде чесно з мого боку. Ти відпустиш мене?
Я не хотіла. Я злилась. Бо кохала. Боялась залишитись самою. Але до нього сказала:
– Іди..
Я розуміла, що втримати його не зможу. Жити з цією думкою теж не зможу. Тому так буде правильно.
Я плакала багато часу. Попросила маму забрати дітей з садочка до себе. Мені потрібна була тиша. І час на роздуми.
Я вирішила помститися Макару. Я хотіла заборонити йому спілкуватися з дітьми. Та мама відмовила мене від цієї ідеї, сказала, що так я тільки зроблю гірше дітям, а не йому. Я погодилась з нею.
Тоді я вирішила більше зайнятись собою. Записалась на фітнес. Пішла на курси англійської мови. Це допомогло отримати підвищення на роботі. Я схудла. Стала струнко та красивою. Чоловіки кидали на мене погляди, підходили знайомитися. Але я все ще кохала Макара. Тому підпустити когось іншого просто не могла.
Макар чудово ладнав з дітьми. Проводив з ним багато часу. Аліменти сплачував вчасно. Макар і зі мною хотів налагодити дружні відносини, але я відгородилась від нього.
Так і минуло три роки. Я дізналась, що Макар уже розійшовся з тієї дівчиною через яку кинув мене. Але радості від цього я не відчула. Мені було байдуже.
Та все здригнулось, коли одного дня Макар зателефонував:
– Юлю, привіт – притихлим голосом сказав чоловік – я в аварію..потрапив..В лікарні зараз…Можеш одяг привезти?
– Можу, звичайно – всередині аж все стиснулось.
Я розуміла, що все ще маю почуття до колишнього чоловіка. Вони не згасли. Зібралась і поїхала до лікарні. Макар мав безліч забоїв по тілу, синців та переламану ногу. Декілька тижнів чоловік провів у лікарні, тоді у повному спокої вдома. Весь цей час я доглядала за ним і за його літніми батьками. Мені це не доставляло дискомфорту. Навпаки, я була рада, що можу бути з ним.
Одного дня Макар обійняв мене, притиснув до себе і поцілував. Це відбулось спонтанно.
– Я люблю тебе, Юлю. Ти найкраща жінка. А я був дурень, який цього не бачив. – сказав чоловік – Я хочу, аби почали усе з чистого аркуша. Ти погодишся стати моєю дружиною вдруге?
Моя гордість кричала мені, щоб я втікала від нього з усіх ніг. Він же зрадив мене. А серце розривалось від тепла та ласки.
Я послухала своє серце. І я безмежно цьому рада. Жодного разу не пошкодувала про це рішення. Я знову щасливо живу зі своїм коханим чоловіком.
Як ви вважаєте, чи можна ввійти двічі в одну й ту ж річку? Чи навіть не варто пробувати?
