«Притримайте, будь ласка, ліфт» – крикнула Юля і забігла в ліфт в останню секунду. У ліфті стояв незнайомець, одягнений в яскраву оранжеву куртку. Ліфт вирушив на нижні поверхи. Юля вирішила поглянути на себе в дзеркало.
Чоловік промовив:
– Вирішили придбати тут квартиру?
– Ми вже купили, навіть встигли частково меблями обставити.
– І ми теж.
Він поглянув на неї і побачив знайоме обличчя, Юля теж його впізнала.
– Василь?
– Я…
– Ти почав носити окуляри?
– Юля?
– Та сама!
– Ти перефарбувалася в брюнетку?
– Захотіла змін.
– Ви теж купили квартиру в цьому будинку?
– Більш того, ми будемо сусідами з вами!
– Зустріч через десять років.
– Василю, на чотири роки більше.
В той самий вечір Юля стала говорити чоловікові, щоб вони продали цю квартиру і купили в іншому кінці міста. Ідентична розмова була і в квартирі Василя. Але їх другі половинки відповіли їм однаково:
– Навіщо продавати? Ми тільки заселилися.
Однак вони не могли жодним чином дізнатися про справжні мотиви такого прохання. Потрібно було чим скоріше втікати звідси.
Колись давно, Юля та Василь були найкрасивішою парою на факультеті. Він високий та накачаний, а вона тендітна і неймовірно ніжна. Але у них була одна безглузда звичка – вони могли почати сваритися в зовсім невідповідних місцях для цього.
Наприклад на лекції, коли всі уважно слухали викладача, Юля могла голосно закричати:
– Я нікуди не поїду з тобою!
Всі здивовано поверталися, а викладач відкладав свої листки і запитував:
-У вас знову щось сталося?
Коли пара навчалася на останньому курсі, то було вирішено узаконити стосунки. Святкування призначили на кінець травня. Василь хотів зібрати всіх друзів та родину в ресторані, а дівчина хотіла просто спокійно відмітити все на природі.
Знову між ними виникла сварка, яка й поставила велику крапку в їх відносинах. Після цієї суперечки вони навіть не хотіли вітатися та розмовляти. Після випуску з університету, вони не бачилися аж цілих 14 років.
Василь швидко обзавівся сім’єю, а через пів року і Юля вийшла заміж, але її подружнє життя не склалося, тому через деякий період вона розлучилася. З другим чоловіком вона познайомилася в літаку, коли летіла на відпочинок.
Звичайно, що таке сусідство для Юлі та Василя було просто нестерпним.
Юля вирішила зробити перший крок. Вона зателефонувала Василю на роботу, щоб все обговорити:
– І як будемо жити далі? – запитав він.
– Зустріньмося і поговорімо – сказала вона.
Вона замовила келих білого вина, а він – віскі.
– Ти бачишся з нашими? – Запитала Юля.
– Вже не пам’ятаю коли останній раз збиралися.
– Ти дітей маєш? – запитала вона.
– Вже двох!
– А твоя дружина чим займається? – сказала вона.
– Вона теж юрист, але зараз виховує дітей. А ти як?
– У нас аж троє! – усміхнено відповіла вона. – Тому нам потрібна була квартира побільше.
– А ким працює твій чоловік?
Вони наперебій розповідали один одному про своє життя і в кінцевому результаті зрозуміли, що в їх серці більше немає місця для ревнощів.
Несподівано Юля промовила:
– Ми обоє з тобою живемо щасливо. Можливо, так і повинно було трапитися?
– Я досить часто про це думав, – сказав Василь. – ми не змогли з тобою налагодити відносини, а зі своєю дружиною я справді щасливий!
– Ну тоді немає сенсу переїжджати. – усміхаючись промовила Юля. – Ми ж не збираємося псувати новорічні свята своїм сім’ям?
– Ти також вирішила поміняти квартиру? – розсміявся Іван.
– Так, у мене були подібні думки.
– А будемо розповідати щось нашим?
– Давай просто скажемо, що разом колись навчалися.
Новий рік сусіди справляли разом – це був веселий та цікавий вечір. Вона час від часу кидала на нього короткий погляд, який ніби говорив: “Ми з тобою молодці”. Але цього ніхто більше не помічав.
А вам сподобалася історія?
