Я вийшла заміж, коли мені було 18 років. Тоді між нами було велике кохання, яке мене буквально окриляло. Протягом 5 років я завжди намагалася догодити своєму чоловікові, дбати про нього, прибирати в домі і готувати тільки його улюблені страви.
Свекри з самого початку твердили, що ми не пара. Вони казали, що їхні син вартий кращого. Можливо, ці слова і вплинули на його ставлення до мене. Адже з часом чоловік почав все холодніше до мене відноситися.
Тим часом у нас підростав синочок. Тато також спочатку з нього пилинки здував, а згодом почав ставитися з байдужістю. А все тому, що батьки твердили нібито дитина на нього не схожа. Хоча це не так. Чоловік почав пропадати в батьківському домі, а коли повертався, то завжди був в поганому настрої. Я продовжувала намагатися створити домашній затишок і паралельно дбати про свій зовнішній вигляд.
Дійшло до того, що під час чергового пориву люті чоловік підняв на мене руку. У мене в голові це не вкладалося. Згодом він заявив, що подає на розлучення. Виявилося, я йому надоїла. Усі мої вмовляння залишитися бодай заради дитини були марними.
Ми вже рік не живемо разом. Я досі хочу повернути його. Чоловік дає незначну суму для сина, але я повинна звітувати про свої витрати. Навіть чеки від куплених булочок зберігаю.
Сам татко рідко з’являється. Він інколи бере дитини до себе на день або два. Та хлопчик не любить проводити з ним час. Чоловік переконаний, що це не через його погане ставлення, а через мій вплив.
Я ж досі не оговталася після розлучення. Через надмірні хвилювання я не лише схудла, але й отримала ряд супутніх захворювань. Моя нервова система підірвана, тому я часто зриваюся на дитині, за що себе постійно картаю.
Ситуація ще більше погіршилася, коли я дізналася про нову наречену свого колишнього чоловіка. Він почав ще рідше приходити до сина і практично не допомагає нам фінансово. На його думку, він нічого нам не зобов’язаний. Дитина ще жодного разу цукерків не побачила від тата, власника кондитерської.
Зараз моє життя схоже на існування. Дихаю тільки заради сина. Як мені повернутися в колишній стан? Як прийти в себе і знову почати насолоджуватися кожним днем?
Яку пораду ви б могли дати жінці?
