Мамо, дякую тобі за все! Залишайся довше поруч!
Одного дня я приїхала до матері і вирішила, що додому без неї не повернуся. Для переїзду вона зібрала свій пакет, в якому були тапочки, теплий халат, сорочка і наволочка.
І ось ми живемо разом вже три тижні. Мама нагадує маленьку дівчинку з гулькою на голові й бавовняних колготках. Вона повільно пересувається домом і обережно переступає через перешкоди. Собака в коридорі завжди викликає у неї посмішку. Вона часто говорить із невидимками, сором’язливо всміхається і багато спить. Для певності вона тримає чашку двома руками і неспішно кусає свій улюблений чорний шоколад. А ще вона кілька разів на день перевіряє, чи не спала з пальця обручка. Так боїться її загубити…
Мати просто розслабилася. Вона більше не намагається за щось відповідати. У неї є абсолютна довіра до мене. І вона завжди рада мене бачити, тому я намагаюся якомога більше часу проводити вдома.
Мої діти вже давно виросли, але я знову почала варити супчики і залишати солодощі у вазочці.
Спочатку мені було страшно. Адже раніше мати була самостійною. Вона вирішила жити одна, коли помер батько. Однак кілька місяців тому її психологічний стан погіршився. Моє серце зараз сповнене жалю, ніжності та любові. Кінець неминучий, але мені так хочеться, щоб мати провела цей час у колі родини. Все, що їй потрібно – це затишок, підтримка і домашні котлетки. Більше нічого не має значення.
Зараз у мене зявилася 83-річна дитина. Я рада, що маю можливість зробити її щасливою. Мамо, дякую тобі за все! Залишайся довше поруч!
А ви готові доглядати за своїми батьками на старості літ?
