Ірина до нестями закохалася у свого одногрупника. І все б нічого, якби історія була про типове юнацьке кохання. Але наша історія дещо про інше. Обранцем дівчини виявився Алі, виходець із Саудівської Аравії. Разом вчилися, а відповідно й часто перетиналися вони саме в медичному інституті. Слід зауважити, що чи то через цікаву зовнішність, чи стереотипи про перспективне життя за кордоном, але в Алі були закохані всі дівчата факультету.
Він і справді був дуже нетиповим для вітчизняних вподобань наших жінок: великі очі, вольовий профіль, гострі контури обличчя, білосніжна посмішка. До того ж славився молодик і знаннями та поблажливим характером. Тож одним лише поглядом Алі міг закохати в себе навіть викладачок.
Ірина ж на лекції приходила, як ви розумієте, не заради знань. А для того, аби спостерігати за юнаком. Їй подобалася його поведінка, його жести, його міміка.
Але, на жаль, Алі не міг відповісти взаємністю. Він навіть не поглядав у сторону дівчини. Його в принципі жодна із дівчат курсу не цікавила.Спілкувався з усіма, але в тих розмовах ніколи не було нічого більшого.
Слід зазначити, що Ірина була дуже скромною. Не вміла та й не хотіла кидатися на шию чоловікам. Тому й Алі вона обнімала лише у снах. Так тривало б ще дуже довго, якби не один цікавий інцидент.
Якось дівчина захворіла на ангіну. В інституті не з’являлася. Здавалося, що нікому й діла до того не було. Ну хіба що Ліза, яка була її найкращою подругою, могла почати бити на сполох. Та й усе. А потім дівчина дізналася, що її знайома і сама не була тоді на лекціях.
Коли найгірше минуло, Ірина повернулася до навчання. Вона прийшла на пару, сіла десь поодаль інших, витягла зошит і взялася щось занотовувати. Як раптом до неї підсів Алі. Досі він ніколи не робив нічого подібного. Не лише з нею, а з й з будь-ким іншим.
– Привіт. Ти як?
– Привіт…- дівчина зашарілася.
– Куди зникла? Чого так довго не було?
Ірина почала запинатися на кожному слові:
– Хворіла.
Втім, їхню бесіду обірвала викладачка.
Після пар вони більше не перетиналися. І шокована дівчина поснувала додому.
Дорогою вона слухала музику, щоб відволіктися від нав’язливих думок. Але раптом хтось схопив її за плече.
– Я тобі кричу – кричу, а ти навіть не оглядаєшся.- на неї дивився усміхнений Алі.
– Я цей… У навушниках була.
– Можна додому тебе провести?
– Так… Так, звичайно.
Радості дівчини не було меж. Хоч вона й старалася її не показувати.
Невже те, про що вона так мріяла, нарешті здійснилося?
Дорогою знайомі розговорилися й Алі зізнався, що Іра йому давно подобалася. Він тільки соромився підійти до неї. Втім, було й одне але: скоро хлопець вирушає додому, можливо, навіть назовсім.
Ірина довго думала і все ж не витримала. Вона кинулася в обійми юнака.
– Їдь зі мною.
– Хіба так можна?
– Якщо одружимося, то можна.
– Ти що, жартуєш?
– Ні, я просто кохаю тебе.
– Але я так не можу.- прогомоніла дівчина й, не сказавши більше ні слова, побігла до своєї квартири.
Алі ж так і залишився стояти під під’їздом.
Наступного дня молодик не з’явився в інституті. Те ж саме трапилося і через день. До Ірини дійшли чутки, що він і справді поїхав на Батьківщину.
Цілий місяць Ірина ходила, мов у воду опущена. На ній лиця не було. Їй більше нічого не хотілося. Її більше нічого не цікавило.
Дівчина дуже жаліла, що відмовилася від пропозиції юнака. Так минуло пів літа.
Якось зранку Ірина гуляла в улюбленому парку. Слухала музику, як і завше. Як раптом хтось знову торкнувся її плеча.
Перед нею знову стояв її Алі. Він посміхався, дивлячись на дівчину. А в його руках був величезний букет квітів.
– Не думала, що ти вже вернешся.
– А як я міг залишити тебе тут саму?
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Вони міцно обняли та поцілували одне одного.
Саме тоді Ірина зрозуміла, що більше ніколи не бажає розлучатися зі своїм коханим.
Більше її коханий нікуди не їхав. А через деякий час вони зіграли весілля.
Чи вірите Ви у міцні шлюби з іноземцями?
Чи правильно вчинила Ірина, відмовившись від поїздки до Саудівської Аравії?
Людина, яка постійно скаржиться і ниє, забирає твою життєву енергію! Убережи себе від виснаження…
Чому чорніють кінчики листя у кімнатних рослин та стають сухими
Картопляна шкірка — це все, що потрібно для орхідей. Рецепт кращого добрива для пишного цвітіння
Хоч з яблуками, хоч з бананами! М’який, повітряний пиріг на сковороді
7 обов’язкових правил доглянутого зовнішнього вигляду
15 гірких істин про Скорпіона: грубо, але чесно
Психолог розповів, як ми вчимо дітей зраджувати себе. І ця правда болючіша за ляпас
10 кумедних знімків домашніх тварин, які не можуть прожити без улюбленої іграшки
Навіть не уявляю, яким би було моє життя, якби мене не забрали в дитячий будинок
Мій маленький племінник голосно плакав вночі, тому сусіди подзвонили у поліцію
Люди були засмучені, але Манька раптом виринула з-за дивана і позіхнула
Якщо ви хочете тривалих відносин, припиніть робити ці 6 речей
Чим щасливіше люди живуть, тим простіше вони одягаються
20 прикладів того, як невблаганний час змінює світ навколо нас
Весь вечір чоловік писав комусь повідомлення, я відчуваю, що у нього є інша жінка. Але від мене він просто так не піде, бо його дідусь залишив нам квартиру з умовою, що якщо хтось захоче піти з сім’ї, то квартира залишиться іншому
Дуже розраховувала, на маму-пенсіонерку, яка б змогла посидіти з моїми дітьми. Але вона не погодилася
Я рада, що після всього, що я пережила, у мене прокинувся материнський інстинкт. Тепер мені хочеться віддавати своїй донечці всю свою любов
Відсутність відповіді – це теж відповідь, і дуже переконлива
12 фото, які показують, як сильно тварини нас люблять. Безумовно і безкорисливо на 100%
