Здавалося, тільки почався день, а насправді вже вечір. Тільки вчора був понеділок, а вже п’ятниця й пора розслабитися. Так минає все наше життя, а ми просто мовчки кліпаємо й дивуємося, що час біжить, немов пісок крізь пальці.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Часом до нас приходить усвідомлення того, що молодість вже пішла, не стало батьків, не стало друзів. Можливості, які ми колись мали також зникли, випарувалися, як вода під літнім сонцем. Повертатися вже пізно, але ще можна все врятувати. У нас ще є час і його потрібно використовувати максимально ефективно. Зробіть своє життя яскравішим, навчіться проживати кожну хвилинку й отримувати від цього задоволення. Забудьте про слово “потім”. Потім не існує…
Я зроблю це пізніше…
Я скажу потім…
Я подумаю про це пізніше…
Ми залишаємо все на потім, як ніби-то “потім” – наше.
але:потім – кава холодна…
потім – рік закінчується…
потім – здоров’я погіршується…
потім – діти дорослішають…
потім – батьки старіють…
потім – обіцянки забуваються…
потім – життя закінчується…
Зазвичай, “потім” настає занадто пізно. Не дозволяйте собі відкладати справи на якесь примарне майбутнє. Живіть тут і зараз й тоді ви навчитеся отримувати справжнє задоволення й зможете стати щасливою людиною.
Ви з цим погоджуєтеся?
Я була заміжня за Сергієм недовго. Спочатку мені здавалося, що все буде нормально. Але дуже швидко я зрозуміла, що в нашому шлюбі нас було троє. Я, Сергій і його мама Марина Борисівна.
Колись у мене була сім’я: ми з першою дружиною Ірою виростили доньку, купили квартиру, жили спокійно. Але потім у моєму житті з’явилася Поліна, і я все зруйнував.
Я ніколи не думала, що в нашій родині тема онуків стане такою дивною. У нас усе було навпаки. Мій чоловік Ігор дуже хотів онуків. Постійно казав, як водитиме їх на рибалку, як збудує на дачі будиночок, як вчитиме всього.
Я з Денисом була багато років. Познайомилися ще в університеті. Я сама до нього тягнулася, допомагала з навчанням, завжди була поруч. Потім переїхала до нього, і якось так вийшло, що я все тягнула, а він просто жив поруч.
Я все життя була дуже близька з мамою. Вона виховувала мене сама, про батька я майже нічого не знала. Для мене мама завжди була найріднішою людиною. Ми часто бачилися, гуляли у вихідні, ходили в кіно, могли просто пити чай і говорити про все.
Я виросла в сім’ї, де спокій був рідкістю. Батьки любили гулянки більше, ніж тихе домашнє життя, а мене часто рятувала бабуся. Коли в домі не було грошей, все було більш-менш тихо.
Колись я й сама не вірила, що можу опинитися в такій історії. Завжди засуджувала жінок, які зв’язуються з одруженими чоловіками.А потім у моєму житті з’явився він.
Я з чоловіком разом уже багато років. У нас є донька Оля, звичайна сім’я: робота, дім, школа, постійні витрати. Зайвих грошей у нас ніколи не було. Зі свекрухою в мене наче й не було відкритої війни.
Гості – як риба, на 3 день починають погано пахнути. Так можна сказати про кожну гостину моєї свекрухи. Та, на щастя, я зуміла зробити так, що Ольга Дмитрівна раз і назавжди забула до нашої квартири дорогу!
14 прийомів, які допоможуть вижити в смертельно небезпечній ситуації
10 речей, які ніколи не зробить доросла жінка заради чоловіка
Ось чому жінці насправді не потрібні шлюб і стосунки
Розчин з дріжджів: полийте ним свої рослини і ваш урожай збільшиться!
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Я довго жила з відчуттям, що ми з чоловіком ніби б’ємося головою об стіну. Працюємо обоє багато, втомлюємося страшенно, а толку ніби й немає. Жили ми вшестеро в одній квартирі: я, чоловік, син, мої батьки і бабуся.
Минуло вже 12 років відтоді, як не стало Юлі. А я все одно не міг відпустити той день. Мені вже тридцять, я живу в місті, працюю, а всередині все стоїть на місці.
Якби не важка хвороба чоловіка, я б ніколи знову не була щасливою…
Доля України: останнє пророцтво мольфара Нечая
До нас приїхала моя мама з села. Тільки ми з нею зайшли в квартиру, як чоловік мені каже – нехай теща їде до своїх родичів. Я зібрала свої речі і поїхала разом з мамою
