Катя нервово перебирала постіль.
– Теж мені, королева. Ще їй треба окрему кімнату дати. Та краще б квартиру одразу попросила, навіщо так соромитися. Чому ж інші свекрухи нормально можуть спати у прохідній кімнаті. А тільки їй треба нашу спальну, бо, бачте, так буде набагато краще, – бурмотіла собі під носа.
Зранку у двері постукали. Це свекруха пані Антоніна у гості приїхала. І тоді у Каті настрій остаточно зіпсувався.
– А я так втомилася з дороги, хочу поспати. Ти мені постели у вашій з Василем кімнаті, мені там краще спиться. У вас такий матрац зручний та подушки м’які, – просила старенька.
Катя запропонувала подрімати у залі, там великий розкладний диван, але свекруха вперлася, що хоче тільки у спальню. Тому дівчина забрала всі речі з кімнати. Так свекруха їх витіснила у вітальню.
– У мене хвора спина, лікар рекомендував уникати фізичних навантажень. Та і ти у цій квартирі господиня, не буду тобі заважати. У тебе тут свої порядки, – сказала пані Антоніна та сіла перед телевізором. Дістала спиці, пряжу та щось довго плела. А маленька донечка Оленка уважно дивилася, як бабуся працювала. Ще й бігала за нею по квартирі, немов мале цуценя.
А потім потоваришувала з сусідкою з першого поверху, бабусею Анною. У неї якраз був онук, приблизно такого ж віку, як Оленка. То жінки разом гуляли з ними у парку чи ходили на атракціони. Часто влаштовували різні пікніки, брали великий теплий плед, якесь печиво та канапки та до вечора розважалися у сквері. Дітки гралися у пісочниці, майстрували з гілляк різні замки. Однак, намагалися потайки втекти до лісу, який був через дорогу. Цікаво глянути, які там тваринки живуть. Можливо, зайчика побачать чи навіть лисицю?
– Такий дрімучий ліс, туди без дорослих не можна, бо ще загубитеся! – щоразу кричала бабуся Тоня.
Спершу така “гостя” дратувала Катю. Пані Антоніна не порадилася ні з нею, ні з сином, одразу продала хату в селі та переїхала до міста жити. Мовляв, вона вже стара та не може там поратися по господарстві. Тому діти повинні за нею доглядати. Добре, що надворі якраз літо почалося та пані Антоніна з ранку до ночі гуляла з Оленкою, а Катя встигала і вечерю приготувати, і пилюку витерти, до магазину піти за продуктами та навіть подруг у гості запросити.

А потім помітила, як бабуся привчає онучку до порядку й чистоти.
– Оленко, ти тільки глянь, стільки у тебе гарних суконь. Але вони хочуть бути завжди чистими. Тому треба їх берегти від бруду. Носити акуратно. Можна це бантики взяти й ти будеш схожа на лялечку.
– Матуся з татком тобі у кімнату поставили стіл. А в нього є такі спеціальні маленькі шухлядки, щоб ти змогла всі свої речі поставити. Ось у твоїй курточці є кишеньки, де ти тримаєш різні цукерки. Поклади до шухлядки олівці.
– І навіщо ти фантик викинула на підлогу? Ось уяви, що тобі на голову хтось з друзів кине брудну обгортку. Хіба тобі буде приємно? Тому візьми, будь ласка, це та віднеси до мішечка. Ми туди складаємо сміття. Такий порядок.
А дівчинка все слухняно виконувала. Катя помітила, що потім донечка і їй допомагала на кухні. Після себе поставить брудну тарілку в умивальник, помиє чашку з-під соку та поскладає всі іграшки на полиці.
Одного вечора жінка поверталася додому після роботи. Побачила, як біля будинку сиділа свекруха. Невже вона пліткувала про Катю? Дівчина причаїлася біля сусіднього під’їзду та підслухала розмову.
– Моя Катруся хороша, ще жодного разу зі мною не лаялася. А яка хороша господиня, ви навіть не уявляєте. І після роботи приходить, вечерю приготує, з донечкою пограється. речі розвісить, посуд помиє. Ох, які мені з нею пощастило! – радісно казала пані Тоня.
Дівчині аж ніяково стало від таких слів. Згадала, як вона була категорично проти переїзду та навіть пропонувала стареньку до пансіонату відвезти. Через це почала сваритися з чоловіком.
А тут приїзд свекрухи все поміняв. У кращу сторону, звісно. Наприклад, Василь після роботи приходив не з порожніми руками – приносив жінці букет улюблених квітів, а донечці шоколадку. А ще жінка отримала на роботі підвищення та велику зарплату. Здається, що пані Антоніна стала для їх родини певним талісманом, який зараз приносить удачу.
– Я зрозуміла, що у мене найкраща свекруха у світі. З донечкою так допомагає. Здається, що вона навіть володіє добрими чарами. Боюся уявити, як я тебе без неї житиму! – жартує дівчина та хвалиться своїм подругам.
А як вам такі методи виховання від свекрухи?