Моя подруга Ліза нещодавно купила з чоловіком однокімнатну квартиру в іпотеку. Відразу затіяли ремонт. Ну це зрозуміло, старі шпалери, скрипучий паркет. Усе потрібно міняти. Та була одна дивна річ: Ліза вирішила відмовитись від кухні.
– А навіщо вона мені? – казала подруга.
Вона залишила лише холодильник і мікрохвильову піч. Ця кімната стала вітальнею.
Ліза одружена вже майже 15 років. Дітей вони не мають, та й уже не планують. Готувати сильно не доводиться. З чоловіком вони цілий день на роботі. Лише вечеряють разом: то можуть приготувати щось нашвидкоруч, або піти кудись.

Або найкращий варіант замовляти уже готові страви. І це не тільки суші та піца. Тепер є безліч доставок, які привозять готові ситні страви.
А вранці Ліза готує бутерброди собі і чоловіку. Вони звикли, їм так підходить.
Усі гості, які приходять додому до Лізи дивуються. Як це житло може бути без кухні. Та їй нічого не говорять. Не хоче, то хай не готує її воля.
А простору дійсно стало більше. Тепер є де розгулятись. І гостей залишити можна на ніч.
Я о до прикладу їжу з пакетиків і доставок не сприймаю. Люблю готувати сама для своєї сім’ї. Але на колір і смак..Я подругу не засуджую.
А ви б змогли відмовитись від кухні в домі?