Не тримайтесь за тих людей, які не цінують вас та вашу присутність у своєму житті.
Ми часто скаржимось на долю, коли приходить час розтавання з людиною. Але доля знає, як нам краще. Вона відводить нас від токсичних та шкідливих людей.
Ми не вміємо вчасно зупинятися, коли нами керує серце і почуття. Ми не можемо тверезо оцінити масштаб негативних наслідків від тривалої неповаги до себе, непотрібності в стосунках та постійної критики. Ці наслідки випливають у невпевненість, закомплексованість, лячність. Вам буде важко розвиватися в інших сферах, ви закриєтесь від людей і втратите цікавить до світу. Тому не чекайте, поки не стало надто пізно. Біжіть!
Йдіть від людей, які змушують вас страждати
Життя саме по собі нелегке, не сплутайте своє життя з тією людиною, яка не допомагає вам розв’язати ваші проблеми, а докидає їх на ваші плечі. Просто запам’ятайте:
- Біжіть від тих, хто регулярно псує ваш настрій;
- Біжіть від тих, хто не бажає змінювати ситуацію на краще;
- Біжіть від тих, хто не може визначитися у своїх почуттях;
- Біжіть від тих, хто здатен на зраду і неповагу;
- Біжіть від тих, з ким почуваєтеся самотніми;
- Біжіть і не оглядайтесь назад!
Біль, який залишає шрами
Наші батьки, бабусі, дідусі, опікуни, наші брати, сестри, чи друзі – всі, хто нас любить, формували нас, намагалися вселити в нас впевненість, дати нам гармонію душі, навчити тішитися дрібницям і жити щасливо, поки ми були малими. Не дайте цим стосункам перекреслити труди тих, хто піклувався про вас і свої власні старання.
Люди часто недооцінюють важкість психологічних травм. Вони думають, що депресія, чи апатія – це щось на кшталт досить поганого настрою, але я з цим впораюсь, це ж все-таки мій настрій. Але насправді ті, хто пережив зраду, відчуття непотрібності, нехтування почуттями та зневагу дуже важко повертаються у звичне життя. Цей процес забирає надто багато часу та зусиль.
Зрозумійте, нещастя – це свідомий вибір, і ми зважуємось на нього, коли:
- Покоряємось людині, яка зневажає вас.
- Втрачаєте свою думку під гнітом чужої думки.
- Звикаєте до ролі жертви.
- Ставимо низьку оцінку своїм досягненням, щоб вивищити чужі.
- Закриваємось в собі та не говоримо з іншими людьми.
- Не розвиваємося, не займаємось самоаналізом.
Завжди починайте з себе. Все можна виправити, якщо поставити перед собою чітку задачу. А ця задача – бути щасливими. І, якщо доля відводить вас від когось, значить поруч з цією людиною щастя немає. Біжіть!
А ви погоджуєтесь з думкою автора?
