З батьками ми ніколи не жили разом. Спершу орендували з чоловіком квартиру, а потім думали, як назбирати на власну.
Мої батьки спокійно сприйняли таке рішення, а от свекруха не могла ніяк заспокоїтись.
Ганна Петрівна тільки нещодавно вийшла на пенсію, а до цього працювала керівником відділення Укрпошти. Тож вона любила командувати. 30 років стажу в цьому, як-не-як.
Вона жила сама в шикарному особняку на околиці міста. Свекра не стало ще декілька років тому. Ганна Петрівна, щоб не сумувати вчепилась до нас з Максимом.
Спершу ми на її слова та витівки намагались не звертати уваги. Чоловік мав хорошу роботу, я теж. На життя нам вистачало, але от накопичувати не виходило. Так діла не буде! З такими темпами ми ще 20 років збиратимемо на своє житло.
Поцікавилась різними видами заробітків. Знайшла для чоловіка роботу за кордоном, на будівництві. Туди наш друг їздив. Казав 2 роки – і без проблем взяв квартиру собі.
Ми з Максимом порадились і вирішили, що все-таки треба їхати. Хоча б на рік.
Про це дізналась його мама і, звісно, почала відмовляти.
– Навіщо сину кудись їхати, як у мене такий великий дім пустує? Це не діло вам жити окремо стільки часу, так сім’ї і руйнуються – нагнітала Ганна Петрівна.
Я не знаю, що сталось, але наступного ранку чоловік сказав, що нікуди не поїде. Вважав, що його мама права і нам варто переїхати до неї.
Я й не знала, що сказати на це все. Він почав уже пакувати валізи і діватись було нікуди. Так, ми мали більшу змогу відкладати, коли жили у свекрухи, адже не платили за оренду. Але в порівнянні з тим, що Максим міг заробити в Чехії – це було дуже мало.
В домі Ганни Петрівни і справді було багато місця, але спокою там точно не було. Вонга цікавилась абсолютно усім. Доки ми спимо, що ми снідаємо, коли йдемо на роботу, як я прибираю, готую і т.д.
Я хотіла поставити замок на двері у нашу спальню – вона не дозволила. Коли хотіла, тоді заходила. Я вже й коханням з чоловіком боялась займатись, не дай Боже, вона увірветься.
Через пів року такого життя не лише я, а й чоловік зрозумів, що зробив помилку, переїхавши до матері. Він добре усе обдумав і тепер твердо вирішив їхати в Чехію. Все-таки окреме жило є окреме. Я була рада цій новині. Але було одне але. Максим сказав, аби я залишилась у домі свекрухи. Адже орендувати житло для мене одної буде зажирно. А я боюсь, що збожеволію разом з нею. не знаю, як краще вчинити..
Яку пораду можете дати жінці?
