“Зібрав Бог усі створіння і вирішив кожному його вік відміряти”. Притча про етапи людського життя

У цій притчі про людське життя ви зможете побачити глибокий сенс. 

Бог зібрав різних створінь і вирішив кожному визначити його вік.

Першою була людина. 

— Оскільки ти невелика істота, то даю тобі 20 років, — вирішив Він.

«Мало», — подумав чоловік. Але хіба буде він сперечатися з Богом? Тому мовчки відійшов на бік.

Наступним підійшов кінь.

— Ти велике створіння, тому житимеш 40 років, — вирішив Бог.

— Господи, помилуй мене! Я не хочу стільки часу отримувати батогом по спині і тягати ярмо на шиї. Мені і 20 років буде достатньо, а половину віддай краще людині, — заіржав кінь.

Бог погодився і покликав до себе корову. Їй він запропонував стільки ж років, як і коневі. Але та також відмовилася, мовляв, не готова терпіти 40 років, як її за вим’я будуть смикати. Сказала, що з неї вистачить 20 років, а решту нехай людина собі залишає.

Знову Бог погодився і запросив собаку.

— Тобі даю 30 років, — сказав Він.

— Боже, змилуйся наді мною. Я не хочу 30 років сидіти на ланцюзі і гавкати на усіх перехожих. Давай мені 15, а решту — людині.

І цього разу Він погодився. Наступним був кіт. Цій істоті Бог запропонував 20 років життя. Та кіт не захотів стільки часу за мишами бігати, тому попросив залишити 10 років, а решту віддати людині.

З того часу людину так і живе…

Перших 20 років — безтурботні. Наступні 20 сповнені кінською працею. Попри це, доводиться тягти на собі ярмо у вигляді сім’ї. Ті 20 років, які подарувала корова, людину «доять» діти й онуки. Комусь на квартиру, комусь на машину. А далі 15 собачих літ. Сидиш вдома, доглядаєш онуків і лише з вікна спостерігаєш за тим, що відбувається на вулиці. Після цього приходять котячі роки. Тут у кожного своя доля. Когось по голові погладять, а хтось під зад може отримати. 

Чи зрозуміли ви сенс цієї притчі?

Content Protection by DMCA.com
Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: