Я вже давно дружу з Зіною, яка старша від мене на 7 років. Зараз ми бачимося і зідзвонюємося рідко. Та вона завжди гостює в мене літом в селі, хоча сама з міста.
Зіна залишилася без чоловіка ще коли була молодою жінкою. Він загинув, залишивши по собі трикімнатну квартиру і 7-річного сина. Спочатку подрузі було не легко, але вона справлялася зі всіма труднощами. Вдруге вона так і не вийшла заміж.
Син виріс і розпочав свій власний бізнес. Він займався шкіряними виробами. Справи йшли добре, тому він доволі швидко з’їхав від матері на орендовану квартиру. Та про неньку хлопець ніколи не забував. Він завжди допомагав їй з ліками чи продуктами. Кожного року купував путівки в санаторій на березі моря. Для матері синові нічого не було шкода.
Одного дня Зінаїда дізналася прекрасну новину про те, що хлопець хоче одружитися.
Та на цьому біла смуга закінчилася і розпочалася чорна. В’ячеслав втратив свій бізнес через високу конкуренцію, що потягло за собою складний життєвий період. Додавала турбот вагітність дружини.
Молода сім’я не могла впоратися зі всіма проблемами, які з’явилися. Синові довелося просити допомоги в матері. Він запропонував їй продати трикімнатну квартиру і купити житло з меншою площею. А тими грішми, які залишаться, В’ячеслав хотів виплатити кредит. У іншому випадку, вони ризикували залишитися без даху над головою.
Зіна не очікувала, що її самостійний син звернеться до неї з таким проханням. Їй було шкода своєї квартири, хоча однієї кімнати для життя цілком би вистачило. Все ж, жінка вирішила відмовити В’ячеславові і сказала, що прийшла черга батьків дружини їм допомагати, адже з весіллям молодятам допомогла Зіна.
Невістка з сином образилися на жінку, яка не простягнула їм руку допомоги, хоча В’ячеслав завжди дбав про неї. Хлопець знайшов розраду в алкоголі та друзях, з якими проводив усі вечори. Через це дружина з ним часто сварилася. Згодом їхні стосунки дали тріщину і пара розлучилася.
Син переїхав назад до матері. Приблизно через тиждень він повернувся п’яний ввечері і сказав:
– Мамо, ти зіпсувала мені життя. Дякую!
Зіна зрозуміла, що її вчинок був неправильним. Вона хотіла все виправити, тому намагалася поговорити з невісткою. Обіцяла їй залишити в спадок квартиру і дозволити жити разом з нею. Однак дівчина не погодилася.
Пройшло 5 років, а син Зіни ніде не працює і цілими днями пропадає з друзями. Вони живуть вдвох на пенсію жінки. Ті дні, які вона проводить у мене в селі, є для неї відпочинком, бо не доводиться бачити на власні очі як занапастився її син. Зараз вона шкодує, що її жадібність все зруйнувала.
Мені шкода подругу, але я в цій ситуації нічим не можу допомогти. На жаль, є її доля вини у тому, що сталося.
Чи правильно вчинила мати, як ви вважаєте?
