Я поспішала на роботу. Коли виходила, то помітила на вхідних дверях оголошення “Дорогі сусіди! О 8:40 годині тут було загублено 200 гривень. Якщо хтось знайшов, поверніть, будь ласка, у 46 квартиру Орисі Михайлівні. Дякую!” Я довго не думала. Витягнула з гаманця гроші й пішла до квартири, дзвоню, двері відчиняє бабуся в окулярах. Я простягаю їй гроші, а вона так зраділа, що не втрималася та обійняла мене.
– Щастя то яке! – Зраділа жінка, і почала витирати сльози. – Дуже вам дякую! Я ходила зранку до магазину, коли поверталася, вийняла ключі від під’їзду і гроші напевно там і випали. Але я не візьму їх у вас!
Я не розуміла в чому справа.
– Ви вже шоста за сьогодні, хто приносить мені їх.
Коли я це почула, то ще більше полюбила своїх сусідів. От є добрі люди повсюди!
На роботі (працюю на касі в кафе швидкого харчування) один чоловік сказав:
– Позаду мене стоїть дівчина, я її бачу вперше, але вона мені сподобалась і я хочу оплатити її каву. А ще побажайте їй “Гарного дня”. Дівчина була сильно здивована. Але я ще більше здивувалась від того, що наступні 5 людей зробили так само.
Одного разу я захворіла на ангіну. Вдома був лише мій собака лабрадор, який намагався якось мене підтримати. Я навіть не підійматися з ліжка і плакала від безпомічності. Потім Лорд пішов в іншу кімнату і повернулася зі смердючою кісткою. Напевно, це була його схованка до кращих часів, та він поклав кістку біля мене і носом підштовхував вперед. – “Тримай, не сумуй!”.
Одного дня знайшла телефон покійного чоловіка. Зарядила його і побачила багато нових повідомлень. Дочка надсилає йому кожну подію, що стається і просто розповідає як у нас справи.
Якось побачив стару бабусю, яка продавала одну кімнатну рожеву фіалку. Я вирішив купити її, але заплатив у 10 разів більше від ціни. Бабця розплакалася, але щаслива одразу пішла в магазин зі словами, що купить нарешті ковбаси для чоловіка. Наступного ранку моя нова фіалка щедро розцвіла.
На вулиці йшла страшна гроза. Одних зі співробітників помітив, що хтось підозріло ходить біля моєї машини. Коли я вибіг глянути, що це було, то зрозумів, що людина поправляла кришку люка поруч. Щоб нічого не сталося з машиною, коли б я рушив назад.
Я зайшла за продуктами. Раптом підходить до мене дівчинка і просить взяти її на руки. Я без зайвих сумнівів так і зробила, а раптом вона загубилася і шукає в комусь допомоги. Вона обійняла мене, а потім зістрибнула з рук. Я не зрозуміла, що відбулося, глянула на неї.
– Що? Я хотіла, щоб ви посміхнулися, а то ходили такі сумні.
Тоді я сильно розсіялася.
Давайте частіше робити одному добро. Це зробить добрішими та світлішим не тільки наші душі, але й цілий світ.
Для кого ви сьогодні зробите маленьке добро?
