Я поспішала на роботу. Коли виходила, то помітила на вхідних дверях оголошення “Дорогі сусіди! О 8:40 годині тут було загублено 200 гривень. Якщо хтось знайшов, поверніть, будь ласка, у 46 квартиру Орисі Михайлівні. Дякую!” Я довго не думала. Витягнула з гаманця гроші й пішла до квартири, дзвоню, двері відчиняє бабуся в окулярах. Я простягаю їй гроші, а вона так зраділа, що не втрималася та обійняла мене.
– Щастя то яке! – Зраділа жінка, і почала витирати сльози. – Дуже вам дякую! Я ходила зранку до магазину, коли поверталася, вийняла ключі від під’їзду і гроші напевно там і випали. Але я не візьму їх у вас!
Я не розуміла в чому справа.
– Ви вже шоста за сьогодні, хто приносить мені їх.
Коли я це почула, то ще більше полюбила своїх сусідів. От є добрі люди повсюди!
На роботі (працюю на касі в кафе швидкого харчування) один чоловік сказав:
– Позаду мене стоїть дівчина, я її бачу вперше, але вона мені сподобалась і я хочу оплатити її каву. А ще побажайте їй “Гарного дня”. Дівчина була сильно здивована. Але я ще більше здивувалась від того, що наступні 5 людей зробили так само.
Одного разу я захворіла на ангіну. Вдома був лише мій собака лабрадор, який намагався якось мене підтримати. Я навіть не підійматися з ліжка і плакала від безпомічності. Потім Лорд пішов в іншу кімнату і повернулася зі смердючою кісткою. Напевно, це була його схованка до кращих часів, та він поклав кістку біля мене і носом підштовхував вперед. – “Тримай, не сумуй!”.
Одного дня знайшла телефон покійного чоловіка. Зарядила його і побачила багато нових повідомлень. Дочка надсилає йому кожну подію, що стається і просто розповідає як у нас справи.
Якось побачив стару бабусю, яка продавала одну кімнатну рожеву фіалку. Я вирішив купити її, але заплатив у 10 разів більше від ціни. Бабця розплакалася, але щаслива одразу пішла в магазин зі словами, що купить нарешті ковбаси для чоловіка. Наступного ранку моя нова фіалка щедро розцвіла.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
На вулиці йшла страшна гроза. Одних зі співробітників помітив, що хтось підозріло ходить біля моєї машини. Коли я вибіг глянути, що це було, то зрозумів, що людина поправляла кришку люка поруч. Щоб нічого не сталося з машиною, коли б я рушив назад.
Я зайшла за продуктами. Раптом підходить до мене дівчинка і просить взяти її на руки. Я без зайвих сумнівів так і зробила, а раптом вона загубилася і шукає в комусь допомоги. Вона обійняла мене, а потім зістрибнула з рук. Я не зрозуміла, що відбулося, глянула на неї.
– Що? Я хотіла, щоб ви посміхнулися, а то ходили такі сумні.
Тоді я сильно розсіялася.
Давайте частіше робити одному добро. Це зробить добрішими та світлішим не тільки наші душі, але й цілий світ.
Для кого ви сьогодні зробите маленьке добро?
