– З мене годі! Чому я раніше від нього не пішла?! – картала себе Зоя.
Жінці виповнилось 36. Вона подарувала тому безвідповідальному йолопу цілих 7 років. Сама винна. Вони жили у цивільному шлюбі та Зоя все себе переконувала, що скоро почує від коханого пропозицію руки й серця.
Наближався Новий рік. Як завжди вони готували один одному подарунок. Зоя не любила чекати, сюрпризи їй не подобались. Тому вона при кожній можливості намагалася розпитати, що їй купили.
– З тобою просто неможливо! – не витримав чоловік.
– Ти ж купив мені обручку правда?
– З чого ти взяла? Невже тебе не влаштовує наше життя? Навіщо ці формальності? До того ж все було добре!
Тоді Зоя просто вибухнула. Такої розчарованої й злої її ще ніхто не бачив.
– Забирайся! Щоб за годину душі твоєї тут не було! – у неї аж вена виступила на шиї, а сльози покотилися рікою.
Чоловік нічого не смів казати. Він був переконаний, що коли піде, то Зоя, коли заспокоїться ще сама побіжить за ним. Але ні.
Жінка ввімкнула телевізор, а там якась ведуча веселим голосом: “Святкуйте Новий рік не так, як звикли! От до прикладу у поїзді!”
– А чому б і ні? Заодно до батьків заїду. Хоча вони почнуть розпитувати де обручка і що я їм скажу? Що вигнала того невдаху? Краще поїду до столиці!
У вагоні було багато людей. І дорослі, і діти, і старенькі. Біля мене сиділа бабця. Я подумала, що мій Новий рік точно не задасться, але жінка швидко дала мені в руки пластиковий стакан, чоловіка збоку попросила відкоркувати ігристе і налила по вінця.
Весь вагон почав веселитися, люди пригощали один одного олів’є. Святкування було в розпалі. Та дуже швидко мені стало спекотно і я пішла в тамбур подихати свіжим повітрям.
Там Зоя побачила його та одразу поблідла.
– Кирило навіть після 12 років практично не змінився. – подумала вона і не знала чи він її впізнав. То було її перше кохання.
– Зоя? А ти як тут? Оце зустрілись!
– Привіт! Ти ж наче в Чехію поїхав! Я думала назавжди!
– Ні, плани як завжди складаються так, як потрібно. Я попрацював там кілька років і повернувся. Розказуй, як ти?
– Та от, вперше святкую Новий рік отак. Вирішила розвіятися! – жінка оглянула все, що було навколо. – А ти куди їдеш? Напевно до дружини з дітьми?
– Ні! Я так нікого й не зміг полюбити, як тебе! Кілька років тому придбав квартиру і нещодавно закінчив ремонт, їду туди! Може після прибуття ходімо до мене? А то стільки років минуло, буде про що згадати, розповісти про останні роки.
– Ти знаєш, я не проти! – Зоя аж світилася від радості й передчуття незабутнього Нового року.
– Чоловік не стане ревнувати?
– Ти знаєш, у мене також не склалося. – кокетливо глянула на нього Зоя. – Виходить ми зустрілись не випадково.
Нарешті вона зможе почати життя з чистого аркуша і стане щасливою.
То як зрозуміти вчасно, що поруч з вами не та людина?
