Я впевнена, що вчинила правильно, коли забрала цього хлопчика. Адже діти не повинні бути сиротами

У мене дуже міцна сім’я, люблячий чоловік і прекрасні дівчатка. Вони дуже сильно люблять свого тата. З ним вони всім діляться навіть більше, ніж зі мною. Та й тато малюків просто обожнює.

Я люблю свого чоловіка і впевнена в тому, що він мене теж. Однак останнім часом він сильно змінився, став занадто нервовим, часом навіть підвищував голос на дітей. Звичайно, мене це турбувало і я хотіла знати в чому причина. Тільки ось чоловік відмахнувся від мене, мовляв проблеми у нього на роботі.

Я тоді не стала його сильно смикати, оскільки була впевнена в тому, що скоро все пройде. Але на мій подив ситуація ніяк не змінювалася незалежно від того, скільки часу минуло. Тоді я зрозуміла, що найімовірніше від мене щось приховують. Тут ще й дивний дзвінок. Голос на тому кінці сказав про те, що у мого чоловіка є сім’я на стороні і син. Я повірити не могла, що таке взагалі можливо. Адже Толя мене любить і наших дітей. Але тягнути я не стала і вирішила все з’ясувати сама.

Як тільки чоловік повернувся додому, я одразу у нього запитала хто такий Миколка. Саме так за словами того, хто телефонував звали сина мого благовірного. Однак чоловік не відразу знав що сказати і спершу мимрив якусь дурницю. Я ж не стала більше терпіти і заявила або він сам все розповість, або я дізнаюся сама і буде гірше.

Тоді він і розповів як кілька років тому закрутив роман із молоденькою співробітницею. Коли він дізнався, що вона вагітна, то сказав їй робити аборт. Оскільки він любить свою сім’ю і кидати нас не збирається. Однак та дівчина вирішила, що вона все одно буде народжувати і змусить Толю піти до неї. Тепер вона і зовсім відмовилася від хлопчика і здала його в дитбудинок.

Звичайно, всі ці новини були для мене несподіванкою, я не знала як реагувати, та й дуже любила свого чоловіка. Та й знала, що Толя мене теж дуже любить. Та й діти не могли заснути, якщо тато перед сном не розповість їм якусь історію, щоночі вони чекали саме його. Я, звичайно ж, його пробачила.

Одного разу я пішла зустрітися з подругою, з нею ми до цього останній раз бачилися ще в університеті, а вона у свою чергу працювала в дитячому будинку. Ми з нею попрямували в кафе і по дорозі я помітила свого чоловіка, а поруч з ним дитина. Тоді подруга і розповіла історію цього хлопчика.

«Уявляєш малюк сирота при живих батьках». – промовила вона, вказавши на хлопчика. Мама його кинула, вийшла заміж і втекла за кордон, а у тата інша сім’я, а дитині доводиться жити в дитбудинку.

Ми ще трохи посиділи з подругою і розійшлися, вона пішла працювати, а я до чоловіка і запропонувала їм збиратися і відправитися додому. Хлопчик подивився на мене здивовано, а потім кинувся в обійми промовивши: «Мамочко, я завжди знав, що ти мене тут на довго не залишиш і забереш додому!»

В той момент я зрозуміла, що більше ніколи не зможу його залишити. Незабаром ми усиновили його, дівчатка дуже радісно прийняли свого брата, а Коля дуже радий, що у нього з’явилася справжня сім’я.

Через якийсь час я зустрілася з бабусею Колі, яка і розповіла про те, що її дочці мій чоловік особливо ніколи не потрібен був, вона його не любила, а хлопчика і зовсім ненавиділа. Однак тепер у нього є ті, хто його дуже любить.

Відтоді вже минуло багато років, дівчатка змогли побудувати своє життя і у них тепер прекрасні сім’ї, а син навчається в медінституті. Я впевнена, що тоді вчинила правильно і забрала цього хлопчика до себе. Адже не важливо, що сталося, а діти не повинні бути сиротами при живих батьках. Адже це дуже великий гріх.

Ira
Завантаження...
Cikavopro.com
Adblock
detector