Лариса літала по кухні, готувала вечерю для великої і голодної сім’ї. Молодший син робив уроки у своїй кімнаті, старший пішов в магазин по хліб, кішка плуталася під ногами в пошуках корму, а чоловік ще не повернувся з роботи.
Помішуючи рагу і наспівуючи собі під ніс улюблену пісню, Лариса тихенько посміхалася, передчуваючи зустріч з Сашею, який ось-ось повинен був повернутися додому. Вона раз у раз прислухалася, чи не під’їхала машина до дому.
І ось, замок у дверях заворушився. Жінка наспіх витерла руки рушником і побігла зустрічати коханого.
Його величність прибула …
– Хто тут це поставив? – було перше, що почула Лариса від чоловіка. Все ясно. Знову не в дусі.
– Привіт, дорогий! – Лариса потягнулася обійняти Сашу, але він злісно подивився на неї, і бажання обніматися пропало.
– Вітаю. Чому тут стоїть ця сумка? Я запнувся через неї.
– Не знаю, звідки вона тут, – сказала Лариса і пішла назад на кухню.
Чоловік голосно роздягався, бурмочучи на весь білий світ. Лариса думала, що смачна вечеря його розслабить і чекала на кухні чоловіка. Всі зібралися за столом, Лариса розставила тарілки, розклала гаряче рагу, подала вилки, налила компот.
– Знову недосолила, Лариса! Ну скільки можна? Я люблю, коли солі більше, – докірливо сказав Саша, потягнувшись за сільницею.
– А мені здається, солі якраз достатньо. Бракує – досоли, – спокійно відповіла Лариса.
– Ти дурна чи що? Не можеш відразу нормально посолити?
Жінка підняла одну брову і багатозначно подивилася на чоловіка. Причіпка за причіпкою швидко перетворювали м’яку і люблячу Ларису в холодну і злу фурію.
– Чай гарячий. Не могла розбавити? Адже знаєш, що я завжди розбавляю.
– Зараз, дорогий, – сказала Лариса ніжним голосом.Не буди в мені звіра
Вона встала, взяла глечик з водою, підійшла до чоловіка і вилила холодну воду на його голову. Всю. Німа сцена.
Саша кліпав очима, відкривав і закривав рот, як риба, а Лариса повільно пішла з кухні, на прощання кинувши сталевим голосом:
– Посуд за собою помийте.
Саша посидів ще кілька секунд, потім взяв рушник, витер голову і мовчки почав прибирати зі столу.
Як ви вважаєте, чи правильно зробила Лариса? Можливо, варто було почекати закінчення вечері і поговорити з чоловіком без дітей?
