Я вже кілька років як на пенсії, чоловік мій теж, але він поки що працює. Живемо не багато, але іноді виходить відкладати гроші. У нас є вже доросла дочка, яка ще не вийшла заміж, тому що не знайшла потрібну людину.
У Маші дуже активне життя. Вона часто ходить в гості, гуляє, на вечірки ходить, додому приходить рідко. Ось навіть на права здала дівчинка. Ми порадилися з чоловіком і вирішили, що потрібно їй купити машину, оскільки сама вона ще немає такої можливості. А ми накопичили якусь суму, відклали і змогли купити їй старий автомобіль. Звичайно, дочка була шалено щаслива. Але потім все стало не так райдужно.
Маша тепер ще більше почала зникати. Тепер вона весь час за кермом, дає машину незрозумілим типам, які відносяться до неї недбало. Я неодноразово говорила їй, що не варто так себе вести, а вона у відповідь кидає ключі від машини і каже, що їй не потрібні подачки.
Але нам машина ні до чого, чоловік у мене не так добре бачить, щоб водити, а я так взагалі не вмію водити. Та й купили ми її не для нас, а для неї, а вона он як віддячила. Якщо б мені купили в молодості машину батьки, я б їм до кінця життя вдячна була.
А Маша навіть нас кудись відвезти відмовляється. Мовляв у неї немає часу. Звичайно, звідки у неї буде час на нас? Потрібно ж друзів покатати і поїхати веселитися. Так ми не проти, розумієте, але ж і батьків теж поважати треба …
