Я шалено раділа тим моментам, коли чоловіка звали на риболовлю. Зазвичай в таких випадках з раннього ранку до пізнього вечора його не буває вдома. Мені дуже подобається залишатися вдома на самоті. Нещодавно дочка вийшла заміж, син вчиться в Києві на другому курсі.
Я прокинулася, поснідала, одягла лосини, стару футболку чоловіка і почала займатися домашніми справами. Ніхто не заважає, не вимагає уваги – ідеально.
Раптом у двері подзвонили, хто б міг це бути так рано. Я відкрила двері, там стояла дуже доглянута, симпатична, молода жінка, яка запитала у мене:
– Андрій Вікторович тут проживає?
– Так, але зараз його немає вдома. А що вам від нього потрібно?
– Не від нього, а від вас. Я спеціально вибрала день, поки він у відрядженні, хочу з вами поговорити.
А я думала він на рибалці, виявляється – у відрядженні. Мені здавалося, що він не їздить у відрядження. Стало дуже цікаво.
– Проходьте, – посміхнувшись, сказала я, запросивши її на кухню випити чаю.
Жінка дивилася на мене якось зверхньо. Можливо, причина в тому, що вона красиво одягнена, а я в старому одязі, недоглянута.
– Я вам пораджу відпустити Андрія. Вам же відомо, що таких, як ви, не люблять, а терплять, – заявляє вона.
– Це ще чому? Що я вам зробила? – здивовано зацікавилася я.
– Вам і йому 40 років. А в такому віці чоловіки просто чудово виглядають і поруч з ними повинна бути гідна супутниця, – заявила горда жінка.
– Я так розумію, гідна це ви … І кого ж, якщо не секрет?
– Звичайно, Андрія. Адже він симпатичний, розумний, має хорошу посаду … Віддайте його мені!
Я мовчки продовжую слухати її. Виявилося, що мій чоловік – не просто звичайний інженер, а начальник заводу. Саме цим і пояснюються його відрядження, після повернення з яких він йде до своєї красуні-коханки… Як зазначила незнайома особа, він не може жити без неї, шалено любить її, але не наважується кинути сім’ю. В цьому випадку його кар’єрі прийде кінець.
Я пообіцяла коханці, що подумаю над її пропозицією і ввічливо провела її до дверей. Я була шокована. Ми з чоловіком понад двадцять років у шлюбі, за весь цей час ми підтримували один одного, як могли. Раніше я працювала в трьох місцях, щоб утримувати сім’ю, коли він ще не працював. Коли я хворіла – чоловік з любов’ю доглядав за мною. І після всього цього приходить якась незнайомка і розповідає мені такі речі…
Я не вважала на сказане: випрала білизну, приготувала смачний обід, прийняла ванну, зробила зачіску, макіяж, одягла сукню і була щаслива почути дзвінок у двері.
– Привіт, любий! Яким був твій улов?
Він швидко показав мені кілька великих рибин, радіючи, як дитина. Йому було добре від того, що вдалося зловити так багато риби.
Я нічого не розповіла йому, подумавши, що ця жінка не заслуговує того, щоб руйнувати нашу сім’ю. Я їй не повірила, вона нахабно брехала мені, тому нехай продовжує мріяти про мого чоловіка. Їй не вдасться зруйнувати мою сім’ю!
А ви б повірили тій жінці?
