Батьківство – це прекрасно. Проте, дуже відповідально. Адже, саме ви формуєте майбутнє свого чада.
Буває ж таке, що дитина перестає вас чути та поводиться так, наче агресор. Можливо, у цьому нема вини дитини? Вона ж бо є відображення виховання. Що може спричинити незадовільну поведінку та як це виправити?
1. Ви кидаєте загрозливі фрази
Ваше чадо робить все наперекір?
Погрози на кшталт: «Будеш себе погано вести, більше не буду любити тебе», «Віддам в дитбудинок», «Чи забере міліціонер» – лише загострять ситуацію та опустять вас в очах дітей. Ви втратите авторитет, а поведінка тільки погіршиться.
Краще сказати так: «Я люблю тебе, але твоєї поведінка я не схвалюю».
2. Ви приділяєте дитині мало уваги
Вас постійно немає біля дитини, бо хочете матеріально забезпечити її майбутнє? Але дитина цього не розуміє, а втрачений час не повернути. Діти більше цінують проведений час разом із батьками, аніж дорогий одяг та гаджети. Вони щасливі та слухняні тоді, коли можуть виражати свої емоції та ділитися своїми враженнями із найдорожчими для них людьми – батьками.
3. Ви постійно говорите у наказовому тоні
Якщо постійно бути диктатором, то дитина буде показувати вагу своєї особистості, постійно відстоювати свою думку навіть тоді, коли вона абсолютно не права.
Проте, все правильне відносне. Ніколи нема ситуації де хтось правий на 100 відсотків, тому краще знайти спільну мову, а не створювати новий конфлікт.
4. Ви більш уважні до молодшої дитини
Часто буває, що у сім’ї діти ревнують своїх молодших братиків чи сестричок до батьків. І діють так: «Якщо мені незатишно, нехай вам теж так буде». Варто частіше казати чаду про свою любов та не сварити його перед молодшеньким.
5. Ви його критикуєте
Засудження або приниження хобі чи якоїсь самостійної роботи типу: «У тебе руки з одного місця ростуть», «Що за каляки-маляки ти малюєш», «Почерк як курка лапою» – пригнічує дитину, як особистість. Вона почуває себе нінащо не здатною і думає: «Буду поганим, все одно ні на що не придатний».
6. Ви показуєте йому неправильний приклад
Ви викидаєте сміття у парку повз урну, зневажливо ставитесь до інших, постійно запізнюєтесь? Дитина – це ваше відображення, вона копіюватиме модель вашої поведінки.
7. Ви зриваєтеся на дитину
Через стреси та втому ви зриваєтесь на дитині? Навіть тоді, коли малюк виконав домашнє завдання та прибрав у домі? Не варто так роби, адже хорошу поведінку потрібно винагороджувати. А свої стреси не приносити додому. Дітьми потрібно тішитися і розряджатися від напруги.
Ми часто не помічаємо своїх провин, та над цим потрібно працювати. У народі кажуть: ” Що посієш, те й пожнеш”. Якщо на старості років хочете мати захист та прихисток – зараз максимально старайтеся.
А як ви заспокоюєте дітей? Чи вважаєте батьківство професією?
