Стосунки невісток і свекрух — то завше легенди і міфи. Але мені довелось побачити таке, що невістка виявилась ріднішою за власного сина! Тож можна сказати, що все дійсно залежить від людей. Різні люди — то й стосунки різні. Якось я потрапила до лікарні. Через проблеми з очима мені допомагала сусідка по палаті. Подавала воду і їжу. А побачити її я змогла лише на третій день після знайомства. Отак ми ті три дні говорили та й договорились до дечого… Я думала, що колись бачила вже її, так і згадала свої 90-ті.
То справді був важкий час і виживали лише ті, хто вмів крутитись у різних ситуаціях. А ми в той час були на базарі, тож хоча трохи, але грошей мали.
— А Ви не їздили в Київ на базар? — запитала якось я сусідку по палаті.
— Їздила, возила свекрусі сумки. Вона продавала, а я помагала. Треба було тоді виживати.
Переді мною з’явилась картинка одного дня із того десятиліття.
Я продавала різні городні овочі, місце зайняла коло старшої жінки в чорній хустині. Ми тоді не встигли заговорити, бо до неї підбігла мила дівчина:
— Мамо, я ось тут сумки поставлю, — сказала і побігла собі.
— Доця? — запитала я тоді сусідку.
— Невісточка, — лагідно озвалася жінка. — На роботу поїхала. Тяжко їй з двома дітьми одній, то я помагаю.
— Сина не стало… — чи то запитала, чи підтвердила я свою здогадку.
— Так, — тихо проказала моя сусідка і витерла сльозу.
— Хворів? Молодий іще ж…
— Друзі розказували йому, що Наталя погана, з кимось його зрадила… Але то була неправда, бо невістка у мене золота. А він сів у машину і погнав…
Тоді у мене не було слів. І чи існують ще такі свекрухи, які в таких ситуаціях були б на боці невістки? Вони ж так часто звинувачують молодих в усьому: що син п’є, що не працює, що в хаті двері скриплять і все розхитане… А мама тут не сина захищала, а невістку, ще й при таких причинах смерті сина. А тепер ще й помагає.
Після розмови з Наталею ми згадали одна одну.
— А чи жива ще ваша свекруха?
— Жива. Ми живемо разом, діти вже повиростали і поїхали хто куди.
— Золота у вас свекруха…
— Так, — згодилася Наталя. — Як чоловік загинув, то їй постійно плітки доносили, що я когось маю на боці. А вона лише й відповідала, що тільки рада за мене буде й навіть придане готова дати. Після тих слів ніхто і слова лихого в мій бік не смів казати.
У доброї свекрухи і невістка добра… Тож якщо постаратись, то можна і мамою невістці бути і дочкою свекрусі.
А ви були свідком ситуацій, де свекруха і невістка як мама з дочкою?
