Бабуся Маринки – Ніна Миколаївна, залишилася в її пам’яті доброю, ласкавою бабусею. Діда вона пам’ятала смутно, обривки дитячих спогадів зберегли тільки різкий і неприємний запах самосаду, поту і грубий, владний тон голосу. Бабуся говорила про нього дуже погано, і бив він її, і ображав просто так майже кожен день.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Працював дід на залізниці, кожен день разом з напарником вони обходили кілька кілометрів залізничних шляхів, виявляючи несправності, виправляючи їх на місці, якщо це було можливо, а якщо ні, то повідомляли ремонтній бригаді, де саме знаходиться несправність. Робота була важка тим, що потрібно було ходити затемна в будь-яку погоду, що сильно позначалося на здоров’я. В ті часи держава безкоштовно надавала путівки в лікарні і санаторії, дідові теж кілька разів пропонували, але він кожного разу відмовлявся.
Взимку у нього сильно захворіло травмоване коліно, лікар виписав лікування і настійно рекомендував поїхати в санаторій, підлікуватися. Дід лікарів трохи боявся і безмірно поважав, тому поїхав в лікарню покірно, прихопивши зібрану бабусею об’ємну коричневу валізу з пластмасовою, чорною ручкою.
Бабуся була рада – три тижні свободи від чоловіка! Вона насмажила велику миску насіння, вийшла на вулицю і пригощала всіх сусідок, ділячись своєю радістю. Три тижні без смердючого диму, докорів, стусанів і вилитого в помийну яму супу, за те, що кропу в ньому занадто багато або мало.
Через два тижні поштарка принесла Ніні Миколаївні телеграму, яка свідчила: «Я до тебе не повернуся, буду з Галею жити». Бабуся прочитала кілька разів цю фразу, не вірячи своїм очам, потім гепнулася на коліна і голосно сказала: «Господи, та за що ж ти послав мені це щастя!?» Радості її не було меж. Насамперед вона зібрала всі дідові сорочки і штани, які їй доводилося прасувати кожен день. Зверху вона поклала всі його документи і витягла зібрані вузлики і валізи в сарай – щоб навіть духу діда в хаті не було.
Коли закінчилася відпустка діда, він з’явився в будинку, владнав усі справи з перекладом на роботі, виписався з дому і пішов назавжди, забравши речі і ощадну книжку, не пояснивши нічого бабусі. Втім, вона їх і не вимагала, боялася, що той передумає і залишиться.
Разом з дочкою в вихідний вони вирушили купувати шпалери, дід шпалери клеїти не дозволяв, і в будинку були тільки білені побілкою стіни. Разом зі шпалерами купили і тканину для фіранок, бабуся дістала швейну машинку і, наспівуючи, шила довгі фіранки, про які вона давно мріяла, та дід не дозволяв вішати, вважаючи за краще короткі фіранки на мотузці, що закривають лише частину вікна. Бабуся терпіти їх не могла і називала «онучі».
Мотикою в городі вона порубала молодий самосад, а на його місці посадила молоді вусики полуниці. Також безжально була викорчувала майже всю колючу малину, дід визнавав тільки цю ягоду, їв і свіжу і у вигляді варення, а вишню, сливу і полуницю не любив і садити не давав. Біля будинку бабуся викинула всі старі, пощерблені тарілки і дістала сервіз, який їй подарували на роботі, щоб користуватися ним кожен день.
Була викинута товста, біла клейонка зі столу, на якій давним-давно зник малюнок, настільки вона була стара. Газовий пальник нарешті вимкнули, адже бабуся більше не економила сірники, а до того моменту вона кілька років горіла блакитним вогником на плиті, не виключаючи ні на хвилину. Біля раковини тепер лежало ароматне суничне мило, дід забороняв мити руки з милом, говорив що можна і просто обполоснути їх водою, а з милом треба митися в лазні, раз в тиждень.
Бабуся розцвіла, у неї навіть зморшки розглядалися. У будинку стали з’являтися гості, заходили сусідки, радилися у городніх справах. Бабуся і сама із задоволенням ходила в гості, пригощала сусідів рум’яними пирогами з лісовими грибами.
У неї навіть волосся від коренів відростати почало темне, немов бабуся помолодшала на десяток років. Сваталися до неї, звичайно, самотні чоловіки, але тут вона була непохитна, від пропозицій спільного життя категорично відмовлялася, і прожила до кінця своїх днів в оточенні дітей і онуків.
Як ви думаєте, чому бабуся стільки років терпіла таке ставлення діда?
Питання було піднято ще раз – син і невістка приїхали до нас в гості в міську квартиру з нагоди чергового сімейного свята. Я знову категорично заявила, що їм на нашу дачу дорога закрита
“У снах завжди приходять підказки” — тлумачення снів за днями тижня
Най-най Знак Зодіаку: чим ви кращі за інших?
Кліп заборонений до показу. Такого ви ще точно не бачили! Відео
Смачні та пишні млинці на молоці, за бабусиним рецептом
– Позичати родичам гроші – то собі гірше робити, – казав чоловік. Шкода, що я його тоді не послухала.
Моя донька 6 років зі мною не розмовляє, не цікавиться моїми справами взагалі
Які продукти з кухні підійдуть для підгодовування кімнатних квітів
«Після весілля все вляжеться», — написав майбутній чоловік доньки іншій жінці, поки я несла коровай до зали.
Ми поїхали до мами чоловіка і повідомили їй радісну звістку, але на обличчі свекрухи не було жодної емоції
Вовк, – промайнуло в голові у жінки. Вона взяла палицю, яка лежала поруч і почала поволі вставати
Як привчити себе регулярно готувати чебуреки. Рецепт чебуреків з м’ясом
Кращі маски для глибинної підтяжки шкіри обличчя – готуємо у домашніх умовах та тішимось результатам!
Кумедна добірка фото дуже втомлених домашніх тварин
Проміняв дружину після 35 років шлюбу на молоду красуню і тепер живу як у неволі
До народження онучки він не дожив зовсім трохи. Діти забрали мене до себе, відмовилися залишати одну в спорожнілому будинку
Свого нового зятя Ганна Тимофіївна не любила. Ось не запав він їй в душу: і з вигляду, і по розмові
Чому варто навчитися користуватися італійською кавоваркою
20 екзотичних товарів з усіх куточків світу, які ми і уявити собі не могли
