Жінка була тяжко хвора та помирала. До неї прийшла Смерть. Жінка побачила її та щиро сказала, що готова.
– До чого ти готова? – запитала Смерть.
– Я готова піднятися на небеса до Бога – відповіла жінка.
– А хто сказав, що Бог тебе прийме? – запитала Смерть.
– А чому ні? Я стільки страждала, що заслужила на таку Божу ласку, – відповіла жінка.
– Від чого ти страждала? – запитала Смерть.
– Я була ще зовсім маленькою, коли зрозуміла, що батьки мене зовсім не люблять. Вони постійно били мене та ставили в кут. Коли я навчалася в університеті, то мої одногрупники принижували мене та знущалися. Коли я одружилася, то мій чоловік постійно мені зраджував. Коли я пішла на роботу. то мій начальник завжди кричав на мене та затримував зарплату. Сусід завжди насміхалися над моїм життям та пліткували, що я гуляща жінка. Діти мої взагалі зі мною не спілкуються, я їм більше не потрібна.
– Ну, а що доброго ти зробила у своєму житті? – запитала Смерть.
– Я завжди з шаною та добротою відносилася до всіх. Ходила кожної неділі до церкви, молилася. Я зазнала дуже багато болю, тому хочу в Рай.
– Ну, гаразд – відповіла смерть. – Я тебе зрозуміла. Залишилася одна незначна формальність – підписати один договір, а потім можеш вирушати в Рай.
Смерть дала листок жінці, де було написано одне речення, під яким жінка повинна була поставити галочку. Жінка глянула на Смерть і сказала, що не може цього зробити. На листку було написано: «Я прощаю усіх моїх кривдників і прошу вибачення у тих, кого образила я».
– Чому ти не можеш пробачити й попросити вибачення? – запитала Смерть.
– Вони не заслуговують на прощення! Якщо я їх зараз прощу, то це буде означати, що нічого й не було! А я завжди жила справедливо і нікому поганого не зробила!
– Ти точно впевнена в цьому? – запитала Смерть.
– Так!
– Що ти відчуваєш до тих, хто заподіяв тобі страждання? – запитала Смерть.
– Море емоцій! Гнів та злість та розчарування!
– А що якщо ти їх пробачиш і перестанеш відчувати злість та розчарування? – запитала Смерть.
Жінка на якийсь час задумалась і відповіла, що всередині просто настане порожнеча!
– Щоб ти розуміла, порожнеча завжди була у твоєму серці, і ця порожнеча знецінювала тебе і твоє життя, а ті почуття, які ти відчуваєш, надають значимості твоєму житті. А тепер скажи мені, чому ти відчуваєш цю порожнечу?
– Тому що, я все життя любила своїх батьків, дітей, чоловіка і я думала, що вони будуть оцінювати мій труд, а вони це не оцінили й виявилися невдячними!
– Перед тим як Бог відпустив свого сина на землю, він сказав одну фразу, яка повинна була допомогти йому усвідомити життя в собі та себе в цьому житті.
– Що це була за фраза? – запитала жінка.
– Світ завжди починається з нас самих!
– Що ця фраза означає?
– Ця фраза про те, що за все, з чим ти стикаєшся у своєму житті, відповідальність несеш тільки ти! Бути щасливою або страждати, обираєш тільки ти! Тепер скажи мені, хто заподіяв тобі біль?
Ось і він не зрозумів, про що це йому сказав Бог … Це про те, що за все, що у твоєму житті відбувається, відповідальність несеш тільки ти! Страждати тобі або бути щасливою обираєш тільки ти! Поясни мені: хто заподіяв тобі стільки болю?
– Тоді виходить, що весь цей час я самотужки причиняла собі біль – тремтячим голосом відповіла жінка.
– Кого ти не можеш пробачити?
– Себе? – плаксивим голосом відповіла жінка.
– Пробачити себе – означає визнати свою помилку. Ти весь час заподіювала само собі біль і вирішила, що в ньому винні всі крім тебе. І тепер ти просиш, щоб Бог прийняв тебе у Рай? Ти вирішила, що Бог схожий на нерозумного чоловіка, який відкриє двері для всіх злісних страждальців ? Бог сьогодні дав мені вказівку відправити тебе знову на землю, щоб ти навчилася пробачати та жити в любові. А ти знаєш, як Бог карає жінку, яка себе вважає ідеальною матір’ю?
– Як він карає? – запитала жінка.
– Він посилає їй дітей, у яких на її очах ламаються долі.
– Тепер я все зрозуміла. У всьому винна я! Я нічого не змогла вдіяти, а у моєму світі страждали всі!
– Чому? – запитала Смерть.
– Я дуже хотіла співчуття, але мене ніхто не шкодував. І я дуже надіялася на те, що Бог мене зрозуміє та пошкодує!
– Ваше помилка полягає в тому, що ви думаєте, що Богу потрібна чиясь жертва! Він не буде пускати до Раю тих, хто буде сіяти страждання у його прекрасному світі. Ти повернешся назад та навчишся любити себе, а потім й тих, хто живе у твоєму світі. Але спочатку, попроси вибачення у себе самої!
Жінка заснула та почала свій шлях з самого початку, але тільки вже під іншим іменем та з іншими батьками.
А вам сподобалася притча?
