Одна сім’я взяла до себе бабусю. Майже чужу. Далеку-далеку родичку. Мало того, що чужу майже, так ще сліпу і, вибачте, недоумкувату. Не в образу буде сказано, але абсолютно зійшла з розуму.
Це якийсь фантастичний вчинок. А вони ось взяли. Вони жили в селі все ж, там простіше. Але вони були бідні, своїх дітей троє, від одного сина вже двоє онуків. Велика родина. І такі прості, грубуваті, не надто освічені люди, але совісні. Вони не здали стареньку в притулок та не просто заходили до неї вечорами; вона жила на іншому кінці села, далеко. І взагалі, вона вже не могла зовсім себе обслуговувати.
Ось і взяли.
Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.
Привезли її жалюгідні пожитки, переодягли в чисте, пов’язали чисту хустку, як годиться, дали з ложки поїсти і посадили на ліжко. На стіні килимок повісили з оленями. Хоча вона не бачить. І стали абияк жити, їсти борщ та кашу. І локшину китайську. І чай пити з цукром. І водити стареньку в туалет. І переодягати, якщо треба. І слухати її марення: вона постійно тонким старечим голосом несла марення.
І одного разу ця бабуся, Марія Іванівна, ось цим голосом і каже маячню: «В сарай злодій заліз!». Пішли в сарай – там п’яний сусід краде цінні речі. Картоплю і капусту. Треба ж, як збіглося!
Ще минув час, а бабуся знову говорить: «Нехай Роман не їде в місто! Машина розіб’ється!».
Довірливі простаки послухали свою ненормальну стареньку і Романа в місто не пустили з другом. Друг сильно постраждав в аварії. А Роман взагалі б убився, якби сидів поруч. Ось воно як! Потім бабуся ще багато всього говорила, хоча нічого не міркувала, не пам’ятала, не бачила і ложку до рота не могла донести. І потім почала марити, щоб їй купили лотерейний квиток. Сидить і випрошує лотерейний квиток. Батько сімейства з’їздив у велике село і купив. І що б ви думали? Вони виграли купу грошей! Купу просто! Триста або чотириста тисяч. Або навіть п’ятсот – ухильно вони розповіли.
Прості люди про гроші ухильно розповідають, просто кажуть: «купа!». Ось так!
А старенькій купили новий халат, пряників і багато всього хорошого. Так, ще покривало красиве – ну і що, що вона не бачить очима? Вона чимось іншим бачить! Нехай буде красиве все. І всі її люблять. Хоча вона постійно марить і все забуває. І не може сама їсти і до туалету дійти. Але вона добре посміхається. І сидить на красивому покривалі в чистому халаті і ошатній хустці, немов лялечка. Перебирає хрестик в руках і щось таке говорить тонким голосом добре.
І хитає головою …
Що ви думаєте про цю історію? Як вважаєте, що допомагає бабусі все так відчувати?
Поставила нареченому окрошку з квашеною капустою і свининою, як у нас заведено. А він глянув у тарілку й пожартував так, що я відклала ложку
За допомогою цього засобу, можна позбутися бур’янів та шкідників на городі
Що смачного приготувати з курячого філе?
Забутий рецепт чудодійного засобу від варикозного розширення судин
Чоловік хотів забрати будинок, який ми купували разом. Та доля його швидко покарала
9 порад для тих, хто ще не готовий до Нового року!
Мамо, ти краще поспи на кухні, бо у нас з жінкою багато роботи, – сказав син старенькій матері та постелив на підлогу матрац
Істерика дітей у публічних місцях. Як заспокоїти
З чим стикаються матері-одиначки після народження дітей. До такого не підготуєшся
Невістка навмисне збрехала про день виписки, бо не хотіла бачити свекруху
00Свекруха заявила, що я повинна їй допомагати, адже ми одна родина. Хоча я знаю, що вона мене просто недолюблює та вважає поганою дружиною
– Якщо це буде хлопчик, то треба назвати Мишко… – тихо відповів чоловік, а Христина плакала біля його ліжка
Трохи крапель валер’янки і пустирника допомогли мені заспокоїтися, заснула. Прокинулася від того, що хтось стукав у вікно
– Хочеш, щоб я за ним горшки виносила? – обурилася свекруха. – Я цю місію виконала багато років тому, тепер це обов’язок дружини. Яка ж ти все-таки невдячна. Серця у тебе немає!
Ситуація, що трапилася зі мною рано вранці восьмого березня цілком змінила моє життя
Рік молодята прожили добре. Син телефонував щодня й заходив в гості щотижня. Насторожувало Богдану тільки те, що син приходив сам
“Тобі буде замало місця”: Дівчину не впустили на вечірку через її вагу
Я була на заробітках у Німеччині 12 років, а коли повернулась додому, донька припинила вважати мене матір’ю
20 випадків, коли удача повернулася до лісу передом, а до людей задом
