Сергій та Наталя у шлюбі вже понад 25 років. Він архітектор, а вона вчитель початкових класів.
Сім’я щаслива, успішна. Та тільки одна печаль у них була – дітей не могли ніяк завести.
Одного разу Наталка пішла на Богослужіння до церкви. Під час проповіді і священник розповідав про святих Йоакима та Анну, які не могли довгий час мати дітей, вони довго молилися, а потім у них народилась донечка. Особлива. Матір Божа.
Жінка відчула тепло, що розлилось їй у душі. Вона знала, скоро теж буде матір’ю. Попри те, що їй вже стукнуло 48.
Розповіла про це чоловіку.
– Кохана, хто зна, що бог нам приготував. Та вже як буде, так буде..
За короткий час, Наталя дізналась, що вагітна. Майбутні батьки були такі щасливі, що не передати словами. Вони намагались все більше часу проводити разом. Сергій спішився додому після роботи. Не хотів Наталку саму залишати.
Вагітність проходила добре, без ніяких ускладнень. Народилась дівчинка. Назвали її Даринкою, бо й справді вважали її Божим даром.
Дівчинка росла дуже тихою і спокійною, хоча спілкування з друзями теж любила. Старанно вчилась, та намагалась тішити батьків.
А Сергій з Наталею робили все для її блага. Давали хороше виховання і не забували про християнську освіту. До церкви постійно ходили, молитись не забували.
Перед Великоднем, у піст, коли дівчинці було 14, проводилось навчання у церкві. Приходили монахи, розповідали притчі і всілякі історії святих. Сама тоді Даринка почала більше цікавитись життя Ісуса Христа.
Коли Дарині стукнуло 16 і вона закінчувала школу, батьки спитали, яким вона бачить своє майбутнє? Куди хоче йти вчитись?
– Я хочу стати черницею – відповіла дівчинка батькам.
Ця фраза прозвучала, як грім серед ясного неба. Сергій з Наталею не були готові відпускати свою єдину доньку так швидко.
Та вони розуміли: така воля Божа і проти неї піти вони не зможуть. Батьки усвідомили: у цьому була особливість їхньої дитини, її місія.
Коли прийшов час, батьки відвезли Дарину до монастиря.
Дівчина відчула: вона на своєму місці. Вона була дуже щасливою. Щоб стати черницею їй довелось пройти непростий шлях. Вона була слухняна та щира, у всьому слухала сестер. У монастирі її дуже полюбили.
А коли Дарині дали чернечу рясу, а разом із нею і чернече ім’я Марія, дівчина була на сьомому небі…
А ви б змогли піти у монастир?
