Оксана того дня не змогла нічого продати на ринку, окрім молока. Погода була несприятливою і лютий холод тримав усіх по домівках.
Дорогою додому жінка думала про свою маму. Вона пішла на той світ місяць тому. Бабуся Ніна, незважаючи на свій поважний вік, завжди старалася чимось допомогти. Старенька доїла корову і доглядала за господарством. Оксана бачила, що їй вже важко, але ніколи не перечила матері. Вона знала, що сенс її життя в русі і турботі за близькими.
Після того, як не стало матері, Оксані з чоловіком було не солодко. Адже раніше вони могли залишити дітей на бабусю і займатися своїми справами, а тепер доводиться підлаштовуватися один під одного чи просити допомоги в сусідки. Як же було спокійно, коли була матір. Вона слідкувала за онуками і годувала їх.
Оксана сьогодні зустрічалася зі старенькою уві сні. Та махала їй рукою та усміхалася. З її вуст не пролунало жодного слова. Як тільки дочка не намагалася до неї догукатися, а все було марно. Потім жінка почала віддалятися. Оксана бігла за матір’ю, але не змогла її наздогнати. Натомість їй дісталася лише хустка, яку ненька загубила дорогою. Після цих марень важко було прийти до тями і зрозуміти, де ж реальність.
І так без матері було важко, а ще й проблеми з продажем. Везе усі продукти додому. Мабуть, картопля на морозі навіть померзла.
Оксана вийшла на своїй зупинці і з сумками попленталася додому.
На порозі дому її зустрічав чоловік. Іван встиг напалити хату дровами і зварити борщ. Він повідомив приємну новину про те, що його підвищили на роботі. Відповідно зросла й зарплатня, а ще додатково дали премію.
Нарешті Оксані стало спокійно на душі. Вона смакувала гарячий обід у колі своєї родини і раділа, що матір далі продовжує оберігати її.
А на які думки вас наштовхнула ця історія?
