Моя мама – без спадщини, свого житла. Ми все життя з мамою знімали квартири, переїжджали з однієї на іншу

Мама народила мене, коли була ще зовсім молодою. Батька свого я ніколи не бачила, адже як розповідала мені бабуся, він просто приїхав до нас у місто у відрядження, а потім зник. Спадщини у мами не лишилося, оскільки старий бабусин будинок зруйнувався й ділянку вирішили продати. Так ми все життя й знімали з мамою квартири, часто переїжджали й не мали власної оселі. 

Я закінчила школу, але до університету вступати не стала, оскільки треба було мамі допомагати хоч якусь копієчку заробити. Коли я була мала, вона працювала нянечкою в дитячому садочку, потім технічкою в школі, а зараз санітаркою у лікарні. Її зарплати вистачало лише за квартиру заплатити та їжі трохи купити. Як ви вже зрозуміли, про гарний одяг я могла лише мріяти. Що тут казати, я навіть моря ніколи не бачила. 

Попри те, що у мене не було ніякої освіти, подруга попросила свого батька взяти мене продавчинею в його магазин взуття. Платили вони мені добре, нам з мамою вистачало. Одного разу, до нас прийшла жінка й намагалася поцупити пару туфель. Довелося викликати поліцію й саме так я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. Олександр дуже добрий та чуйний хлопець, от тільки старший від мене на 11 років. 

Назвати його справжнім принцом я не можу, але скажу одне, мені з ним дуже спокійно та комфортно. Інших кавалерів у мене на той час не було, тому я почала зустрічатися з ним. Вже за пів року він запропонував мені одружитися і я погодилася. Згодом, я переїхала у його квартиру, а мама лишилася у кімнаті в комуналці. Сказала, що не хоче нам заважати. Але прожила вона там недовго. Посварилася з сусідами і їй сказали переїхати. 

Мені було її шкода і я попросила Сашка забрати її до нас. Він не дуже зрадів, але все ж погодився. Перший місяць ми жили просто чудово, а потім в домі почалися постійні сварки. В мене було відчуття, ніби я живу між двох вогнів. Не дарма всі говорять, що батьки повинні жити окремо.

Олександру не подобалося, як моя мама куховарить, як прибирає у будинку. Вона дуже любить вишивати, а тому завішує наші стіни своїми роботами, але мій чоловік любить мінімалізм та сучасний дизайн. Йому не подобається це рукоділля. Одного разу він навіть сказав, що йому бридко їсти її їжу, адже вона тими руками в лікарні прибирає, а потім додому йде й продукти чіпає. Але вона ж у рукавичках працює і руки добре вимиває.

Проте і мама моя теж не подарунок. Вона звикла прати білизну руками, а також варити речі у каструлях, аби вбити всі мікроби. Вся квартира в пару та конденсаті. Чоловік мовчати не хоче та й вона його не слухає. Коли він про це мені говорить, вона просто залітає до нас кімнату й починає кричати:

– А ти на себе подивися! Знайшов собі молоденьку дівчинку і радіє. Хоч би вже не вимагав неможливого!

А нещодавно стався страшний скандал, після якого все змінилося. Сашко повернувся з роботи, а мама варила свої халати. Його це роздратувало й вони знов почали сваритися. Повідкривав всі вікна й почав кричати, тому що вона варить свої брудні халати у каструлях, які ми використовуємо для приготування їжі. Ну і вона мовчати не стала.

Дійшло до того, що Олександр сказав, аби вона збирала свої речі і йшла. Навіть мене з роботи висмикнули. Я в сльозах, почала шукати мамі прихисток. Подзвонила своїй тітці. У неї трикімнатна квартира, але там живе її син з невісткою та дітьми. Вони звичайно погодилися її ненадовго прийняти, але я відчуваю, що вона і там довго не затримається. 

Навіть не знаю, що мені робити. Мама каже, аби я розлучалася й знову винаймала з нею квартиру. А я ж Сашка люблю. Не хочу рвати з ним стосунки. 

Підкажіть, що мені робити?

Julia
Завантаження...
Cikavopro.com
Adblock
detector