– Я завжди думала, що заради дитини мій колишній чоловік піде на все. Він ще минулоріч заливав про те, що точно назбирає грошей для доньки і ми поїдемо на море. Обіцяв це власній доні. Не мені навіть. І він справді назбирав… Боргів тільки. Мало того, що у своїх загруз, так ще й по аліментах винен нам був чимало. Коли питала, що думає робити, то він на коліна падав і обіцяв усе віддати. А потім почав про море говорити. Аня йому повірила, бо дитина. А я вже колишнього знаю, як облупленого. Десь чуло серце, що нічого хорошого з того не вийде. А дитина чекає поїздки. Ну так власний же батько пообіцяв. Уже й літо минуло, а вона досі чекає.- розповідає тридцятирічна Діана.
Розбрат у сім’ї жінки почався три роки тому. Терпіти вона не стала, тому подала на розлучення. Тепер спокійно живе з одинадцятирічною дочкою. Власного житла не має, тож доводиться ділити помешкання з батьками. Діана працює. Дохід не тішить, бо дозволити сім’я може собі не так багато, як би цього хотілося. Втім, своя копійка є і не треба ні в кого сидіти на шиї. Та й роботу, як і колектив, жінка любить. А це важливо.
Зараз жінку підтримують батьки. Часом дають грошей, купують продукти, наглядають за дитиною, коли це потрібно. На більше їх і не стане. Самі вже пенсіонери. Тож доводиться надіятися тільки на себе.
– Так, батьки мені добряче допомагають. Я б і того не приймала, якби не скрутні часи. Ці люди своє вже відпрацювали.- зітхає Діана. – У моєї доньки є власні батьки. От ми й повинні дбати про неї самотужки.
Слід зауважити, що колишній чоловік до певного моменту сплачував аліменти совісно. І суми були геть не такими маленькими, як зараз бідкається жінка. Не оминав він і зустрічей із донею. Завжди цікавився справами та самопочуттям. Передавав подарунки, заходив у гості, вітав із днем народження.
– Та він такий собі батько. А тепер ще й обдурив власну дитину. – продовжує обурюватися Діана. – Постійно обіцяв дитині те море. Вона все літо в місті провела, чекаючи, доки батько не відвезе її на відпочинок. І що? Скоро знову до школи збиратися будемо. А літо яке спекотне та чудове було. А ми з нею його біля під’їзду просиділи. Я ж казала, що душею чула, як воно все складеться. Доня ж до останнього сподівалася. Зараз вона дуже засмучена та понура. А я й не знаю, як її розрадити. Навіть говорити з батьком більше не хоче. А знаєш, що придумав мій колишній? Нажалітися на капризи доньки моїй свекрусі. Тепер вона постійно дзвонить мені й дорікає тим, що це я «налаштувала» дочку проти її сина.
Мати Діаниного чоловіка не може збагнути, чому невістка вплутує у фінансові справи дорослих одинадцятирічну дівчинку. Жінка вважає, що доречніше було б сказати дитині, що й у батька зараз складний період. А на море вони з’їздять, як тільки випаде така нагода. У крайньому разі можна було вигадати, що в татка немає роботи або він хворіє. А так Діану хвилюють тільки гроші. Цікавляться винятково фінансами, а життя колишнього чоловіка її навіть не хвилює. Хіба ж це по-людськи? Чому ніхто досі навіть не поцікавився, чому це чоловік раптово опинився у такій грошовій скруті?
Усе ж, що знає Діана з донькою – батько винен їм грошей. І поїздку на море.
– А в тому, що все зірвалося, винна саме ти. – заявила свекруха Діані. – Ти ж мати. Ти зараз за дитину відповідаєш. Знаєш, що мій син святим духом жити не буде, аби всі твої забаганки виконати. Треба було самій дитину на море звозити, а не чекати, доки це хтось за тебе зробить.
Мати Діаниного колишнього також самостійно ростила сина. Гордість не дозволила їй навіть аліментів у чоловіка попросити.
– І нічого. Якось виростила. А ти маєш все, а не можеш нічого.- дорікає свекруха.
Зараз жінка любить виправдовувати все тим, що у її сина навіть за таких умов було все, чого він хотів. Бо їй вдалося самотужки замінити обох батьків. І на морі вони були її коштом, і на навчання вистачало, навіть на весілля докладала.
Хто ж тепер розбере, на чиїй стороні правда. Може, і справді не слід було втягувати дитину у фінансові проблеми дорослих. А, можливо, не потрібно було давати їй марних обіцянок? З маленької вини кожного складається велика проблема.
А Ви як гадаєте?
Які висновки можете зробити з цієї розповіді?
