Молода сім’я повинна розвиватися. Часто постає, як правило, квартирне питання. Ось, наприклад, якщо чоловік має свою квартиру, то молода дружина буде відчувати себе впевненіше, оскільки їй буде де жити з дітьми і будувати подальше життя.
З іншого боку, коли немає свого куточка – це досить важко як фізично, так і морально. Потрібно орендувати квартиру, постійно невпевнено дивитися в завтрішній день. Як правильно вчинити матері з дитиною, щоб всім було спокійно та добре?
“Можна сказати, що у мене взагалі не було дитинства, я нічого майже не бачила крім домашнього завдання, репетиторів і щоденного прибирання за молодшою сестрою та братом. Оскільки я була старшою в сім’ї, то багато дрібних домашніх обов’язків одразу впало на мої плечі. Я цінувала ті моменти, коли просто могла прилягти і спокійно прочитати якусь книгу.
Я розуміла, що мені потрібно добре навчатися, щоб досягнути успіху. Ось так в років 14 я вирішила стати кар’єристкою. Школу закінчила з відзнакою, вступила успішно в інститут. Мої відносини з батьками зовсім не склалися: батьки постійно звинувачували мене в тому, що я не хочу їм допомагати. Але, я поставила собі мету в житті.
В інституті мені було легко навчатися. Невдовзі навіть мої подруги з гуртожитку перестали мене запрошувати з собою на дискотеки і прогулянки з хлопцями. Я пірнула в навчання з головою. Я намагалася вивчити якомога більше. Після інституту одразу знайшла досить непогану роботу.
Там я і познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. Спочатку я взагалі на нього не звертала уваги, він був старший від мене на 6 років. Зовсім безперспективний, на побаченні лише безглуздо жартував. Взагалі не мій типаж, але у нього був один великий плюс – власна квартира. Це для мене багато значило, тому я підпустила його до себе поближче.
Як виявилося згодом, він був досить непоганою людиною, звичайно, що зі своїми тараканами в голові. Було у нього багато друзів і досить специфічні захоплення. Досі не можу зрозуміти, навіщо лізти на ті гори. До того ж це коштує справді шалених грошей. Зовсім не моє. Гаразд, продовжую далі. Ми одружилися, у нас невдовзі народилася дитина. Загалом, мене все влаштовувало.
Але я завжди хотіла більшого: другу дитину і переїзд в особняк. Для цього потрібно було відкласти гроші і продати квартиру чоловіка. Я вже навіть знайшла декілька непоганих варіантів. А нещодавно я дізнаюся, що квартира чоловіка – не його. Вона записана на свекра, тому ми не зможемо її продати.
Це був для мене дуже болючий удар. Адже тепер всі мої плани просто не зможуть здійснитися. Виходить, що ми просто проживали в квартирі його батьків, просто окремо від них. Мої руки поступово почали опускатися. Почалися постійні скандали. Жах. Але ж у чоловіка є також ще брат.
Не буду довго розповідати про всі нюанси, але зараз ми з чоловіком думаємо про розлучення. Я хочу, щоб він поговорив зі своїми батьками. Хочу, щоб вони переписали квартиру на чоловіка. Так ми зможемо продати її, придбати особняк і подумати про другу дитину.
Я не можу зрозуміти, чому чоловік так категорично проти. Каже, що ніколи не буде говорити з батьками на дану тему. А навіщо було брехати, що це його квартира? Як розв’язати дану проблему?”
Від редакції
Ми вважаємо, що з одного боку? брехати жінці не дуже добре, але з іншого боку, можна просто трішки зачекати і назбирати потрібну суму для того, щоб придбати більшу квартиру або ж будинок.
А що ви думаєте з цього приводу?
