Для батьків їхня дитина завжди є найкращою, найрозумнішою та найбільш талановитою. Мами покладають на своє чадо багато надій та сподівань і уявляють, як дитина втілить в реальність всі їхні очікування. Та реальність зазвичай буває іншою. Тоді батьки запитують себе, а чому так сталося? Чому їхня дитина відмовляється вчитися чи відстає у навчанні? І хто в цьому винен?
Можна багато дискутувати на тему того, чи є досконалою сучасна програма навчання. Проте сьогодні ми б хотіли поговорити про особистість дитини, яка вчиться на трійки.
Чи є це причиною для хвилювання?
Якщо оцінки в школі нижчі середнього, то чи можна одразу розпрощатися з перспективним майбутнім дитини? Насправді в історії відомо багато протилежних прикладів. Наприклад, Ісаак Ньютон був одним із найслабших учнів в класі, знаменитий конструктор Сергій Корольов був трієчником, а Людвіг ван Бетховен не вмів грамотно писати.
Проте це не завадило їм стати відомими на увесь світ і досягти значних висот у певних галузях. Дослідивши їхню біографію, стає зрозуміло, що більше часу вони приділяли не скучним урокам, а тим заняття, які їм приносили істинне задоволення. Звичайно, це не означає у вашої дитина така ж доля. Проте звинувачувати її у прогалинах також не варто. Постійний тиск з боку батьків та вчителів змусить дитину назавжди залишитися в ролі трієчника. Щоб уникнути цього, потрібно іншим шляхом виправити ситуацію.
Зараз батьки звикли гостро реагувати на невдачі своїх дітей. За це вони карають їх різними способами. Хтось застосовує фізичну силу, а хтось вводить санкції та обмеження. Поширеною є практика позбавлення від планшета, комп’ютера чи телефону. Натомість посилюється контроль за виконанням домашніх завдань. Проте корінь проблеми дорослі часто упускають. І це не дивно, адже легше у всьому звинуватити дитину, ніж визнати, що їй може не вистачати батьківської уваги чи підтримки. Навіть несприятлива атмосфера в сім’ї може стати причиною низьких оцінок в школі.
Успіхи в школі – це ще не показник успішності в житті.
Адже часто дефіцит знань в одному предметі компенсується значними досягненнями в іншому. Наприклад, дитина може погано знати математику, але володіти майстерністю письма. Ще один варіант: дитина не проявляє інтересу до наук, але має успіхи в спорті та інших фізичних активностях. Таким чином з неї може вийти професійний футболіст, волейболіст чи плавець. Це ж стосується інших талантів, пов’язаних з художньою майстерністю, музикою тощо.
Саме тому батькам не потрібно надмірно хвилюватися через низькі оцінки в школі. Перш за все, варто зрозуміти, чому так трапилося. Далі дорослі повинні забезпечити дитині комфортні умови для росту та розвитку. Важливо дарувати свою підтримку, увагу та турботу. Це буде мотивувати і надихати до нових звершень та роботи над собою. Дитина повинна розуміти, що батьки люблять її, незалежно від успішності в школі.
Чи є для вас важливими оцінки дитини в школі?
