У нас був сусід, не те що легковажний. просто є такі, яким не дуже все розходить. Одним словом людина не погана, все у нього легко і невимушено. На будь-яку ситуацію каже, що нічого страшного не сталося, ніхто ж не помер.
Придумав він свою машину паркувати прямо біля нашої брами. Вийти можна, але ж не зручно зовсім. Каже, що дорога для загального користування. Та і сперечатися з ним якось не зручно.
Він людина не проста. Щотижня їздить з місцевими депутатами на риболовлю. А мій чоловік поїхав у відрядження. Куди мені одній рипатися. Ми живемо за містом, тут всі один одного знають. А якщо лишать будинку? Куди мені з малими дітьми податися?
Тоді я вирішила діяти непомітно. Спочатку підгодовувала поруч з машиною котів. А потім взагалі лила валер’янку, щоб на колеса мітили. І голубів часто годувала, щоб там і на машину гадили.
Якось він накричав на мене. Я сказала, що маю право годувати кого хочу і в будь-якому місці тієї спільної території. Він натомість пообіцяв переїхати всіх тих котів і покласти мені на порозі. Я припинила, бо боялася за тварин.
Та далі мої нерви здавали. Хоч бери й переселяйся. Але наші яблуньки лише зацвіли того року. Та і життя більше не буде, як після кожного такого сусіда хату міняти. Чоловік повернувся з роботи і я сподівалася, що він нічого не дізнається. Але таки розказала йому свої витівки в надії, що він з ним поговорить і домовиться.
Але він приїхав зі своєю великою сумкою, а сусідська машина повністю перекрила рух. Навіть на подвір’я своє не зайдеш, що вже говорити про те, щоб машину свою припаркувати. Довго не думаючи він подзвонив у поліцію. Зробив фото і вислав їм. Сусід побачив цю картину і навіть не вийшов з дому. Чекав, поки ми прийдемо просити його впустити на наш двір. Та я пішла до чоловіка в машину і ми просто розмовляли про останні новини.
Приїхала поліція, виписала йому штраф за перекритий рух. Сума виявилась пристойною. Виявилось, якби я частіше збирала докази, а не бавилась в гру “помста”, то йому влетіло б за систематичні порушення.
Так чоловік провчив нахабного сусіда. А то б далі нам прийшлося це терпіти.
А ви знаєте свої закони?
