Душа виживала серед сміття. Вона перебивалася шматками сухої піци і черствими булочками. Коти вороже сичали на неї, а собаки й зовсім не давали спокою.
Під час холодних дощів вона тихенько сиділа під баком, скрутившися у клубочок.
Зараз вона нікому не потрібна. І справді, а для чого ці лишні турботи? За нею ж доглядати потрібно.
Чоловік спився, коли дружина від нього пішла. Він втратив роботу і почав збирати пляшки, щоб хоч якось заробити на випивку. Добре, що успадкував від батьків житло, бо інакше зовсім пропав би.
Він саме порпався серед сміття, коли натрапив там на Душу, яка дивилася на нього голодними очима. Чоловік поділився з нею рештками канапки, а потім взяв на руки і поніс додому.
Там він випив кілька бляшанок пива, а потім витягнув консерви, відкрив їх і поставив на підлогу.
– Можеш їсти. Я для нас обох щось зможу знайти, – промовив чоловік і пішов спати.
Душа пригостилася і вискочила на свого рятівника. Він солодко сопів, а вона дивилася в його очі, а потім розчинилася.
Зранку чоловік прокинувся, нагодував Душу залишками консервів і жахнувся, коли проходив повз дзеркало. Він не міг повірити, що має такий поганий вигляд. Це змусило його привести себе в порядок, помитися і побритися. Зрештою він вирішив трохи поскладати в квартирі. Раптом він натрапив на три заначки, які заховав ше раніше на чорний день.
– Сьогодні мій день! – радісно сказав чоловік і погладив Душу по спині.
Потім він спустився в магазин, щоб купити корму та пуску. По дорозі додому чоловік вирішив залишити трохи їжі для бродячих кішок та собак.
Коли він повернувся в квартиру, то побачив, що на нього там чекала Душа, яка почала на радощах весело стрибати.
Неочікувано пролунав телефонний дзвінок. Чоловік підняв трубку:
– Здоров! Ти як там? Живий ще? – пролунав голос давнього знайомого.
– Та начебто все гаразд, – відповів чоловік.
– А ти вже кинув пити? – далі цікавився друг.
– Щось таке…
– Це добре, бо я маю для тебе ділову пропозицію. У нас новий проєкт, але не вистачає професійних інженерів. Ти можеш приїхати завтра о 7 ранку? Я буду чекати.
У трубці запікало, а чоловік ще довго тримав її біля вуха слухаючи короткі гудки. Він поклав телефон на стіл і подивився на Душу.
– Мене знову взяли на стару роботу…завтра перший день… – невпевнено сказав чоловік.
На секунду йому здалося, що Душа підморгнула йому у відповідь. Він протер очі, бо не вірив, що вона на таке здатна.
А ви вірите в дива?
