У Христини двоє маленьких діток, Петрикові 3 рочки, а молодшому Іванкові тільки 2 місяці минуло. Не встигла повернутися з першої декретної відпустки, як дізналася, що вагітна другою дитиною. Тому вирішила не повертатися на роботу, а доглядати за малюками. Зараз працює тільки її чоловік Євгеній, зарплати цілком вистачає і на дитячі суміші, одяг, іграшки, комунальні послуги та навіть відкласти декілька тисяч на нову машину.
Нещодавно дівчина зустрілася з подругою у кафе. Давно не бачилися, сіли за столик, замовили філіжанку кави та почали розповідати про життя:
– Останнім часом я така розгублена стала. Ну, наприклад, декілька днів тому зранку прокидаюся – а в холодильнику нема молока. А треба Петрику на сніданок кашку зробити. Швидко побігла до магазину, купила все необхідне, забігла додому. Тоді якраз молодший плакав, я навіть не роззулася та пішла до нього. Потім повертаюся на кухню – а молока нема! – скаржиться молода матуся.
– Ну, можливо, що ти на касі його забула?
– Ні, пам’ятаю, як несла велику картонну пачку в руках. Зазирнула у кожен кутик – нема. Тоді інший сніданок сину приготувала. А через декілька хвилин відчиняю холодильник – а там стоїть молока. Упаковка нова, не відкрита. Ще й дата сьогоднішня.
– Ти просто надто втомилася ось так з малюками сидіти. Тобі хтось, крім чоловіка, допомагає?
Батьки Христини живуть у іншій області, їм треба їхати декілька годин. Тим паче, що у них в селі город та тварини, не можуть все кинути. Є ще свекруха, але вона досі працює та може прийти хіба що в суботу на декілька годин посидіти з онуками, поки дівчина вдома прибирає. Та і чесно кажучи, старенька не дуже то й хоче у свій вихідний день ще допомагати Христі. Щоразу вигадує нові відмовки, мовляв, вже маю плани та кидає слухавку.
Дівчині дуже важко з малюками. Зараз у Іванка почав животик боліти, не може вночі спати. Починає кричати та одразу прокидається Петрик. Христя не пригадає, коли востаннє спокійно засинала. Важко гуляти на дворі, адже ліфт у будинку не працює, тому вона з 9 поверху зносить важку коляску. Сподівалася, що з другим малюком буде легше, адже є досвід. Але ні. Добре, що колишній одяг Петрика підходить по розмірі для Іванка і не треба новий купувати. Зараз старший син бігає на дворі, а Христя його з коляскою наздоганяє.
– Я вже скаржилася чоловікові, що мені вдома так погано. Я не можу навіть у душ піти, постійно треба за малюками слідкувати. Здається, що я помалу втрачаю здоровий глузд. Це депресія після пологів чи що. Зустріла нещодавно сусідку та розповіла про цю проблему. А вона порадила піти до знайомого лікаря, адже він їй також допоміг впоратися з такою проблемою. Але чоловік сказав, що я просто вигаду собі проблеми, адже вважає, що мені вдома має бути добре, бо я не так тяжко працюю, як він!
Та Христина потайки записалася на прийом до лікаря. Здала всі необхідні аналізи. Нічого поганого, на щастя, не було, але лікар наполягав на тому, щоб дівчина поїхала у санаторій на 2 тижні.
– Я про все розповіла чоловікові, показала навіть всі аналізи, які зробила. Але він почав зі мною сваритися, думає, що я просто хочу втекти на відпочинок та залишити на нього господарство та дітей. Ще й свекруха до мене подзвонила та почала докоряти, що я погана мати та жінка. Мовляв, я не на заводі працюю та вагони не розвантажую, щоб у санаторій проситися. Хочу відпочити – нехай до них на дачу поїду.
Христя не знає, що їй робити у такій ситуації. Розуміє, що зараз їй потрібно відпочити від всіх турбот та набратися сил. Але, можливо, що чоловік має рацію. Адже вона вдома сидить, а свекруха не проти, щоб на дачу поїхати….
Що б ви зробили на місці дівчини? Варто поїхати у санаторій чи залишитися вдома? Чому?
