У своєму житті я допустилася жахливої помилки: зрадила чоловікові і народила дитину від іншого. Однак мій коханець одразу розірвав зі мною усі стосунки, коли дізнався, що я вагітна.
З моїм чоловіком ми жили як більшість сімейних пар, але після появи малюка все змінилося в гіршу сторону. Він не хотів допомагати мені з вихованням дитини, бо вважав, що це тільки мій обов’язок.
Звичайно, мене таке ставлення обурювало. Через це ми почали часто сваритися, тому не дивно, що після декрету на роботі у мене закрутився службовий роман. Між мною та моїм начальником завжди був потяг й симпатія, але раніше я не могла собі дозволити перетнути межу через чоловіка. Та зараз турбота Віктора стала рятівник кругом.
Мій чоловік навіть не здогадувався про те, що у мене є стосунки на стороні, тому здивувався, коли я поставила його перед фактом, що йду до іншого. На той момент я була вагітна другою дитиною і щиро вірила, що Віктор покине свою сім’ю заради мене. Адже раніше він неодноразово повторював, що немає почуттів до дружини.
Однак не так сталося, як гадалося. Віктор не лише відмовився йти зі сім’ї, але й не визнав, що ця дитина від нього. Тоді я усвідомила, що помилилася…
Тепер я залишилася одна з двома дітьми. Колишній чоловік не пробачить зради, а батькам соромно розповісти про свій вчинок.
Цього й не довелося робити, адже вони все дізналися самі. Батько подзвонив до мене і сказав, що я йому більше не донька і бачити більше мене не хоче. А позашлюбну дитину він ніколи не назве своїм онуком.
Зараз я живу на орендованій квартирі. Поки що Віктор допомагає мені фінансово, але він одразу попередив, що це триватиме недовго. Тепер у нього, виявляється, є сім’я і зобов’язання.
Паралельно у мене залишилася надія, що мій чоловік зможе мене пробачити. Я всіма способами намагаюся достукатися до нього і попросити вибачення.
Та поки що я нікому не потрібна…
На вашу думку, як правильно вчинити в цій ситуації?
