Більшість батьків готові на все заради благополуччя своїх дітей. Вони намагаються їм всіляко допомагати, навіть коли ті стають дорослими й самостійними. Однак є діти, які не лише радо приймають цю турботу батьків, але й вимагають таку самопожертву. Сьогоднішня історія – це наочний приклад такої ситуації.
“Моя дочка розлучилася з чоловіком і самостійно виховує доньку. Зараз це звичайна ситуація, тому немає на що жалітися. Мені також було не легко, адже чоловік зранку до ночі був на роботі. Догляд за дитиною й увесь побут був на мені.
Я нещодавно перестала працювати й пішла на пенсію. Грошей ледве на прожиття вистачає, але Аня вважає, що я зобов’язана їй допомагати.
Хоча я можу зрозуміти свою дочку, але у мене немає зайвих коштів. Я б хотіла подбати про внучку, але й самій інколи доводиться брати в борг. Усі мої пояснення Аня не розуміє. На її думку, мені просто байдуже на них.
Кожна наша зустріч не обходиться без постійних скарг доньки. Зарплатні їй ніколи не вистачає. А нещодавно вона навіть звинуватила мене в тому, що я не хочу їй допомагати, бо складаю гроші собі на краще життя. Як така думка тільки появилася у її голові?
Я не можу цього зрозуміти. Мабуть, дочка наївно вірить, що я відкладаю мільйони зі своєї мізерної пенсії.
Після чергового непорозуміння ми деякий час не спілкувалися. Раптом Аня подзвонила до мене і розповіла про матір своєї подруги, яка вже 10 років їздить на заробітки в Італію. Дочка розповіла, що жінка не лише добре заробляє, але й забезпечує свою сім’ю. Їм навіть вдалося купити нову квартиру.
Аня вирішила, що я також можу поїхати на таку роботу. Поки я працюватиму і зароблятиму гроші, вони на додачу зможуть здавати в оренду мою квартиру.
Однак я не погодилася на таку пропозицію. Мені не хочеться зриватися з місця і їхати у незнайому країну. Роки вже не ті й сил тяжко працювати також немає.
Звичайно, що Аню моя відмова образила. Вона більше не захотіла зі мною розмовляти. А зараз я сиджу і думаю, чому моя дочка виросла такою несамостійною. Вони лише чекає, що гроші їй впадуть з неба і не розраховує на власні сили.
Мені не хочеться з нею конфліктувати, але змоги допомагати також немає. Думала, що це мені повинна бути поміч на старості літ, але от як вийшло…”
А як ви ставитеся до позиції дівчини?
